Зима – найкраща пора року, тому що на цей час припадають Новорічні свята, а також –канікули! Це був час пустощів, відпочинку, прогулянок свіжим повітрям, катання на санчатах, лижах, ковзанах, безмежних подарунків. Їм на зміну прийшли -книжки, уроки, робота, відповідальність, обов’язок, втома… Тому так приємно подивитися фото, адже від них віє радістю, безтурботністю. У нашому ліцеї пройшов фотоконкурс під назвою: « Зима чарівниця», у якому учні 7-А класу представили свої фото та відео...

https://www.facebook.com/profile.php?id=100022803185710

Обмін досвідом між класними керівниками:
Співпраця класного керівника і сім′ї у навчанні та вихованні ціннісно-орієнтованої особистості.

Аналіз виховної роботи за І семестр 2022-2023н.р. у 7-А класі

У класі навчаються 24 учні. Є учень на сімейному навчанні, це Вознюк Орест.

Основною метою виховної діяльності є створення оптимального соціально-культурного мікроклімату в колективі, який би сприяв творчому саморозкриттю, саморозвитку, дозволяв би їм легко освоїтись у своєму виховному просторі, спонукав би їх до діяльності, яка б дозволяла їм вступати в реальні відносини з оточуючим світом.

Протягом першого семестру вела виховну роботу, яка поєднала в собі традиційні форми та методи роботи класного керівника та нетрадиційну, але таку важливу галузь — своєчасну психологічну допомогу вихованцям. Для цього використовувала тестування, тренінги, індивідуальні консультації. Як класний керівник багато часу приділяла морально-етичному вихованню учнівського колективу, формуванню обов'язку, відповідальності, культурної поведінки. Для цього проводила ряд бесід, годин спілкування...

Впроваджую ефективні технології превентивного виховання, які виконують розвивальну функцію і формують громадську активність учнів. Для реалізації всіх цілей та завдань добирала такі виховні технології, як години спілкування «Мій вільний час», «Твори добро»,ігри «Колектив – це ми!», «Як поводити себе в транспорті», різні виховні години та заходи, приурочені подіям сучасності та календарним датам, зокрема: виховної години "Щаслива лапа", «Символи моєї Батьківщини», «Україна – це ми!» Єдиний урок: "Герої рідного краю» та урок до Дня Збройних сил України., всеукраїнський тиждень права, година скорботи: " Голод 1932-1933 років -біль серця всієї України», уроку доброти " Гуманне та відповідальне ставлення до тварин", зустріч з управління ГУ ДСНС у Рівненській області бесіда «Дотримання правил пожежної безпеки», челендж добрих справ і т.д

Формую екологічну культуру школярів, були проведені години пам’яті... Тому учні класу взяли участь у різдвяній акції «Подарунок неба». Учні класу приймали участь в акціях «Милосердя», шкільних ярмарках, районних та всеукраїнських конкурсах різних напрямків… Де встигли отримати призові місця.

Так в листопаді Єленець Діана та Сульза Анастасія взяли участь у Всеукраїнському родинному конкурсі -виставка «Хліб – найбільший скарб», до 90-тої роковини Голодомору 1932-1933 років в Україні . Отримали дипломи І місце та ІІІ місце номінація «Український вишитий рушник» та номінація «Хліб спеціального призначення: лікувально-профілактичний» .

А в грудні здобули перемогу серед закладів загальної середньої освіти нашої громади в І етапі обласної новорічно-різдвяної виставки «Новорічна композиція»: номінації "Новорічна композиція" Єленець Діана - ІІ місце виготовила новорічний подарунок «Новорічний трюк сніговичків» та Єленець Софія – ІІІ місце композиція «Різдвяний настрій».

ТАКОЖ, взяли участь у I етапі обласного конкурсу колядок, щедрівок, різдвяних піснеспівів "ВИФЛЕЄМСЬКА ЗІРКА : Єленець Анна, Сульза Анастасія, Єленець Д, Єленець С та Коток Ангеліна.

У процесі роботи я бачу, як дорослі шлють мої вихованці, якими розумними вони стають, як вдало проходить процес їх соціалізації. Вони незалежні, доброзичливі в спілкуванні, емоційно відкриті та чутливі до моральних проблем.

Не оминаю такий вид діяльності, як корекція поведінки «проблемних» дітей. Дуже ефективним є заохочення таких дітей до класних справ, взаємодопомога однокласників, завантаження вільного часу роботою на користь школи і також необхідна умова — стимуляція самовдосконалення дітей за допомогою різних тренінгів, наприклад, «Твоя самодисципліна, воля, саморозвиток».

В становленні та розвитку учнів спираюсь на допомогу батьків. Важливим питанням є стан у сім'ї. У моєму класі є декілька неповних сімей. Батьківський комітет працює разом із класним керівником, бере участь в організації класних та позакласних заходів. У роботі з батьками використовую колективні бесіди, зустрічі за «круглим» столом...

Таким чином, мотиваційно-особистісна сфера розвивається відповідно до гармонійного розвитку особистості. У практику моєї роботи впроваджена мета про єдність шкільного, родинного та патріотичного впливу на особистість дитини. На цьому етапі співробітництва, в результаті виконання загально виховної, індивідуальної роботи – більшість учнів підвищили рівень сформованості моральних, громадянських, гуманістичних, естетичних та інших якостей особистості і обрали шляхи майбутнього навчання та праці.

Зустріч з інспектором відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Сарненського Районного управління ГУ ДСНС у Рівненській області Миколою Басичем , бесіда «Дотримання правил пожежної безпеки, причини виникнення пожеж, а також як діяти на випадок пожежі. Мінна безпека»

Проведення виховної години "Щаслива лапа" до ІV Міжнародного уроку доброти.

Міжнародний урок доброти " Гуманне та відповідальне ставлення до тварин"

До Дня Гідності та Свободи, єдиний урок: "Герої рідного краю"

Єдина виховна година з безпеки життєдіяльності та правил дорожнього руху.

Година скорботи в 7-А класі: " Голод 1932-1933 років -біль серця всієї України " https://www.blogger.com/blog/page/edit/5190689396390044083/453744632109094872

Різдвяна акція «Подарунок неба».

Обласна новорічно-різдвяна виставка «Новорічна композиція»:https://www.youtube.com/watch?v=wed17BN2Ooo

Всеукраїнський родинний конкурс -виставка «Хліб – найбільший скарб»

ШАНОВНІ БАТЬКИ!

Запрошую Вас на батьківські збори, які відбудуться у четвер,

30 жовтня 2023 року о 14.00, в кабінеті основ здоров'я!

А без батьків чого ми в світі варті?

Без маминої ласки і тепла,

Без батьківської строгості і жарту,

Без нашого родинного житла.

Вони ж нас, як пташок, в гнізді зростили,

Давали дітям раду, як могли,

І в наших душах сонце засвітили,

І крила для польоту нам дали.

Шановні батьки! Ваші діти дуже потребують Вашої уваги, допомоги та сподіваються, що Ви знайдете час та завітаєте на батьківські збори.

10 грудня – Міжнародний День захисту прав людини

1989 року ООН прийняла окремий документ під назвою «Конвенція про права дитини». Конвенція - це міжнародна угода. У ній держави беруть зобов'язання дотримуватись прав кожної дитини. І наша держава також підписалася під цим документом, а значить - пообіцяла світові піклуватися про своїх маленьких громадян.

7 грудня 2021р вже традиційно, відзначається Всесвітній день української хустки.

З давніх-давен хустка для українців була символом жіночності, вірності й кохання, а також оберегом. Дівчата та жінки носили її протягом усього року. При цьому хустина була обов'язковим головним убором заміжньої жінки.

Свято першого дзвоника . До мене знову прийшли малі п’ятикласники.( Нас , аж 28 учнів). Традиційно, щороку перший урок – присвячений Україні.

Наш випускний в КАРПАТАХ . Щиро дякую, мої хороші випускники за чудову подорож! Я в захваті від того, що бачила: від гір, від річки та від Карпат. Я вас всіх люблю! Хай щастить Вам завжди й у всьому! Червень - 2021р

Ось і пролунав Останній дзвоник! Для випускників цей шкільний дзвоник справді останній. Я твердо вірю, що Вам, шановні випускники, не забракне сміливості та наполегливості, ви твердо крокуватимете до обраної цілі і зможете взяти на себе відповідальність за власну долю .

Щиро бажаю всім випускникам знайти свою життєву стежину, а головне – стати гідними громадянами нашої держави. Я у вас вірю і всіх люблю!

Ваш класний керівник - Наталія Миколаївна Царук

Голодомор 1932-33роки. Трагедія Терору

Виховні заходи на період дистанційного навчання

Щорічно 15 травня відзначається Міжнародний день сім’ї (International Day of Families). Це свято було проголошене резолюцією Генеральної Асамблеї ООН у 1993 році, усвідомлюючи роль сім’ї в житті суспільства. Читайте також Іменини в червні 2020 – як вибрати ім'я дитині З родини починається життя людини, тут вона формується як особистість. Сім’я - джерело любові та поваги. Будучи основою суспільства, вона залишається берегинею культурних традицій, загальнолюдських цінностей і наступності поколінь.

Справжня цінність у житті – це рідні та близькі люди. Вітаю з Днем сім'ї та бажаю взаєморозуміння, щастя, райдужних планів і безлічі цікавих занять. Нехай сім'я завжди буде міцною скелею, захистом від негараздів і розрадою в біді. Любові, краси, світлого майбутнього, достатку і спільного розвитку!

Детальніше читайте на УНІАН: https://www.unian.ua/lite/holidays/z-dnem-sim-ji-2020-ukrajina-kartinki-i-listivki-z-dnem-sim-ji-istoriya-svyata-10996940.html

В Україні з 2003 року в третю суботу травня відзначається День Європи відповідно до Указу Президента № 339р/2003 від 19 квітня 2003 року. Відправною точкою на шляху до встановлення Дня Європи вважається Декларація Шумана.
Пропоную переглянути відеоматеріал до даної теми виховної години.
https://www.youtube.com/watch?v=NoFS-XH14Oc

Переглянути презентацію" Мандруємо Європою"

https://www.youtube.com/watch?v=KqsIKUweI1Q

Святковий телемарафон до Дня матері ( 12.05.20р)

"Матуся! За все, що маю, дякую тобі!"

https://naurok.com.ua/scenariy-vihovnogo-zahodu-do-dnya-materi-matusyu-za-vse-scho-mayu-dyakuyu-tobi-8959.html

Урок спогад: 26 квітня – День пам’яті Чорнобильської трагедії.

Чорнобильська катастрофа – екологічно-соціальна катастрофа, спричинена вибухом і подальшим руйнуванням четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції в ніч на 26 квітня 1986 року, розташованої на території України. Руйнування мало вибуховий характер, реактор був повністю зруйнований і в довкілля було викинуто велику кількість радіоактивних речовин
https://pon.org.ua/novyny/7060-26-kvtnya-den-pamyat-chornobilskoyi-tragedyi.html
Перегляд відеоматеріалу.

https://www.youtube.com/watch?v=aw6q1AbprLwhttps://www.youtube.com/watch?v=aw6q1AbprLw

Чорнобиль. Як вбиває радіація!

https://www.youtube.com/watch?v=JS3u56nPg-0

«В МАЙБУТНЄ – ЗДОРОВИМИ!» ГОДИНА СПІЛКУВАННЯ

| Друк |

"Здоров’я – мудрих гонорар"

П. Ж. Беранже

7 квітня міжнародне співтовариство відзначає Всесвітній день здоров'я. Це свято було засновано на честь створення Всесвітньої організації охорони здоров'я.

Вперше святкування Всесвітнього дня здоров'я відбулося в 1950 році. Уже тоді глобальною ідеєю заходу була пропаганда здорового способу життя і боротьба з поширенням різних захворювань.

Щороку для Всесвітнього дня здоров'я вибирається тема, що відображає якусь пріоритетну область суспільної охорони здоров'я.

Тема Всесвітнього дня здоров'я 2020 року - КОРОНАВІРУС!!!

Скрін з відео

Міністерство охорони здоров’я України поширило два мультфільми про те, як діяти, якщо ви відчуваєте, що захворіли, та про те, як не заразитися коронавірусом.

Про це повідомляє UATV з посиланням на МОЗ.

“Якщо ви відчуваєте, що захворіли, дотримуйтеся таких рекомендацій. При чханні та кашлі прикривайте рот і ніс серветкою, медичною маскою чи рукою в ліктевому згині. Одноразову серветку важливо одразу викинути та помити руки з милом або обробити спиртовмісним антисептиком. Якщо ви погано почуваєтеся, важливо залишатися вдома. Повідомте свого сімейного лікаря та дотримуйтеся його рекомендацій”, – розповідають у першому мультику.

У другому відео українців інформують про те, як зменшити ризик зараження новим типом коронавірусу.

“Уникайте контакту з людьми, у яких є ознаки температури та кашель. Правильно використовуйте медичні маски та засоби індивідуального захисту, особливо в медичних закладах. Мийте руки з водою та милом або дезінфікуйте засобом на основі спирту. Уникайте контакту з продуктами тваринництва, свійськими чи дикими тваринами, щоб запобігти передачі вірусу від них. Після контакту ретельно мийте руки, а під час приготування ретельно обробляйте м’ясні продукти”, – йдеться в другому мультику.

Нагадаємо, що за останніми даними, коронавірусом заразились понад 80 тисяч осіб. Із них 2762 людини померли. Проте понад 30 тисяч одужали. Зазначимо, що в Україні немає жодного випадку захворювання новим типом коронавірусу.

Квест для учнів 10 класів «Чи знаємо ми Тараса Шевченка»

06.03.20р

Квест «Чи знаємо ми Тараса Шевченка»

Мета: розширити знання учнів про життя і творчість Т.Г.Шевченка; сприяти вихованню національної свідомості учнів; формувати в учнів уміння працювати в команді; розвивати здатність до взаємодії; формувати громадянську й загальнокультурну компетентності; розвивати творчі здібності дітей; виховувати любов до національної культури, прагнення бути справжніми українцями; виховувати почуття гордості за Україну, за її національного генія – Тараса Григоровича Шевченка.

Хід гри

https://naurok.com.ua/kvest-chi-znaete-vi-shevchenka-23876.html

Виховний захід

«Хай стелиться вам доля рушниками»

Для учнів 8 класів

Підготувала вчитель трудового навчання: Царук Наталія Миколаївна

Мета: поглибити знання з народознавства, трудового навчання, історії України; розвивати навички пошукової діяльності; відроджувати традиції українського народу; виховувати любов до національної культури, почуття національної гордості.

Обладнання: вишиті рушники, ілюстрація вишиванок.

Вид заходу: пошуково-дослідницький.

Місце проведення: кабінет трудового навчання.

ХІД ЗАХОДУ

Учень 1.

Цвітуть в полях ромашки білі,

В гаях щебечуть солов’ї,

Ми живемо в Україні,

На цій святій землі.

Учень 2.

Україна – край смутку і краси, радості й печалі , розкішний вінок рути і барвінку, над яким сяють ясні зорі.

Україна – віковічна боротьба нашого народу за залежність, волю, за щастя.

Україна – це милосердна рідна мова, вишитий рушник і задушевна лірична пісня.

(Звучить українська народна пісня «Летіла зозуля».)

Учень 3. Рушники – це відбиття культурної пам’яті народу.

На їх візерунках збереглися прадавні магічні знаки, кожен з яких має своє значення (демонструє символи вишивання):

. ромб - поле;

. крапка – засіяне поле;

. лінія – земля;

. квітки з’єднанні –зірки;

. дерево з гілками – символ любові;

. ламана лінія – вода, безкінечність життя і людського роду.

Учень 4.

Український рушник… Оздоблений квітами, зірками, птахами. Скільки він промовляє серцю кожному з нас. Від сивої давнини і до наших днів у радощах і вгорі рушник – невід’ємна частина нашого побуту. Його можнапорівняти з піснею, витканою і вишитою на полотні. (Учні виконують пісню «Два кольори», сл. Д.Павличка, муз. О.Білаша.)

Учень 5.

Сивіють і народжуються роки – минають століття, однак у побуті значну, а часом і вирішальну роль продовжують грати прості речі, якими ще користувались наші далекі предки. Полотнище-обрус було для них і скатертиною, і вузликом, де зберігалися харчі, і за необхідності елементи одягу, й оздобою оселі. З часом це полотнище стали називати рушниками

Учень 6.

Руками рушники були виткані й вишиті, жіночі руки знаходили їм застосування у побуті, врешті-решт неможливо уявити собі руки господині, які хоча б раз на день не торкалися до того чи іншого рушника.

Учень 7.

«Хата без рушника, що сім’я без дитини», - говорили в народі. Простий, скромно оздоблений рушник, висів у кожній сільській хаті біля порогу на кілочку. По-різному називали такі рушники в різних регіонах України – утирач, утиральник. Цей рушник використовувався для витирання рук і обличчя.

Учень 8.

Рушники-утиральники мали персонально-статеве призначення і строго усталене місце розташування в оселі. Їх кількість і якість залежали від ступеня заможності родини. Так, бідні родини мали один чоловічий і один жіночий утиральники. Заможніші – окремі для старших членів сім’ї (дідуся-бабусі), середнього покоління родини (чоловіка-батька, жінки-матері-матері) та для найменшого (дітей-онуків). У найбагатших родинах кожен із членів сім’ї мав по декілька персональних рушників-утиральників.

Учень 9.

Рушники для чоловічої половини розвішували по кілочках справа від входу у загальну кімнату, а жіночі – зліва. На чоловічих вишивали нижню частини рушника, а ліва частина залишалась чистою для безпосереднього використання за призначенням. На жіночих вишивали ліву і верхню частину, а права частина по довжині була чистою. Один і той же рушник використовувався кількома поколіннями.

Особливо ретельно добирали символи для вишивання рушників найменшим членам родини – дітям, адже вони потребували найбільшої опіки й захисту. На утирачах для маленьких вишивали квітки незабудок, троянд, маку, листя барвінку, вишні, черешні. Згодом, у дівочий вік (14-16 років), до цих візерунків додавалися зображення квіток мальви і грон калини. На хлоп’ячому рушникові вишивали чорнобривці, вусики хмелю, квіти шипшини, волошок,

барвінку. На рушник хлопця-юнака додавали зображення квіток майорів і васильків. Про такі рушники складали пісні.

Вода в відеречку,

Братику, вмийся,

Рушник на кілочку, -

Братику, втрися.

Учень 1.

Ознакою охайності, працьовитості кожної жінки є прибрана хата, а в ній – чисті рушники. Недарма в народній пісні мати вчить доньку:

Тримай хату, як у віночку,

А рушничок на кілочку,

Тримай відерця чистенькі і води повненькі,

Прийдуть зовиці пити водиці,

Будуть тебе хвалити.

Учень 2.

Господарськими рушниками накривали діжку, замішуючи тісто.

Свіжоспечений хліб клали на рушник, накриваючи його іншим рушником зверху. Ними також покривали всі цінні продукти на столі та в коморі. З подібними рушниками поралися біля і вкривали ними глечики та макітри з молоком, сметаною, маслом, сиром. На великі релігійні свята господарськими рушниками накривали столи. Уздовж та навхрест на них викладали посвячені в церкві харчові продукти. На таких рушниках продукти і святили.

Учень 3.

До декоративно-інтер'єрних рушників належать рушники, які використовувалися для прикрашання («квітчання») оселі. На початку XX ст. обов'язковим атрибутом кожної української хати був образ (ікона) у «красному» кутку, прикрашений рушником. Рушники розвішували на стінах, між вікнами — на кілках, над вікнами і дверима. Вони були буденні та святкові. За звичаєм святкові рушники передавали від покоління до покоління, дбайливо зберігали і доглядали.

Рушничок на стіні — давній звичай,

Ним шлюбують дітей матері.

Він додому із далечі кличе,

Де в калині живуть солов'ї.

Він простелиться тим, в кого серце

Не черствіє й дарує тепло.

Хай цей символ сусідить ся вічно

В нашій хаті на мир, на добро.

Учень 4.

Обрядові рушники виготовляли спеціально для проведення традиційних народних обрядів — ритуалів. З перших хвилин свого життя українець пов'язаний з рушником: новонароджене немовля бабка-повитуха приймала на рушник «родимчик», який виготовляли з найтоншого льняного білого полотна. Короткі кінці рушника не обробляли, лише розпускали поперечні нитки так, щоб з них із двох боків утворювалися вільні м'які торочки. Його вишивали дрібними візерунками, розташованими вертикальними смугами вздовж обох довгих боків рушника. Серед цих візерунків обов'язково мали бути «колодочки», що своїм виглядом нагадують стежку, кладочку—довгу життєву дорогу немовля. Уся середня частина рушника була чистою. На хрестини виготовляли окремий рушник «крижмо».

Учень 5.

3 давніх-давен до нашого часу традиційним стало виготовлення обрядових рушників для випроводжання юнаків і чоловіків у військо, у XX ст. — до армії. Рушники вишивали матусі, бабусі, сестри, наречені. Вишивали їх традиційно чоловічою символікою. А ще готували особливий рушник — оберіг, який дарували хлопцеві мати чи бабуся, ховаючи його на грудях. На ньому зазначали всі іменні та адресні відомості юнака та зображували якусь особливу, родинну оберегову символіку.

(Дівчата виконують «Пісню про рушник», сл. А Малишка, муз. П. Майбороди.)

Учень 6.

Чільне місце посідають рушники у весільному обряді. Весільні рушникивиступають чи не найголовнішим атрибутом однієї з найважливіших подій у житті людини. Дівчата, починаючи з 10 років, готували собі весільний посаг, до якого іноді входило до 80—100 рушників.

Та спасибі тобі моя ненько,

Що будила мене раненько,

А я слухала, вставала

Та рушники попрала.

По тихому Дунаю білила

На сухому бережку сушила.

Учень 7.

Багато вишивали дівчата на вечорницях довгими осінніми та зимовими вечорами. І в кожний рушник вкладалося багато дівочих мрій про одруження, щасливе сімейне життя. Коли приходили свати до батьків дівчини з хлібом-сіллю, батьки дівчини зустрічали їх хлібом-сіллю на вітальному рушникові. Якщо на заручинах доходили згоди, обидві сторони обмінювалися хлібами.

Батьки нареченої перев'язували сватів через плече «плечовими» рушниками.

Ой ти, мати, порадниця в хаті,

Порадь мені, що людям сказати?

А чи мені рушники давати,

А чи мені іншого шукати?

Учень 8.

До весільної орнаментальної символіки належать

мотиви дуба, калини, суниць, ягідно-квіткових віночків, вінця-корони. Здається, жоден обрядовий елемент не відігравав у традиційному весіллі такої символічно-етичної ролі, як рушник. Він засвідчував не тільки працьовитість матері й доньки, а й чистоту почуттів між подружжям, з'єднував у родинні стосунки сім'ї" молодого і молодої, стелився життєвою доріжкою.

Та ми ж з тобою

На білому рушнику стояли

Золоті перстеники міняли.

До обрядових рушників належать і ті, з якими людину проводжають в останню путь їх називають ритуальними. У багатьох регіонах України жалобні рушники вишивають переважно чорними нитками з поєднанням синього або червоного кольорів. Символами жалоби вважаються ворона, зозуля, сова (сич).

Учень 9.

Рушники, які ми називаємо гостинними, або вітальними, призначені для зустрічей дорогих гостей. На них підносять хліб-сіль. На такому рушнику наносили різні вітальні, посвятні іменні написи та побажання, а також зазначали відомості про дарувальників. Такі рушники використовували у весільному обряді, а також у пошануваннях з метою винагороди, подяки людині чи групі людей. Рушник пройшов крізь віки, він і нині символізує чистоту почуттів, глибину безмежної любові до своїх дітей, до всіх, хто не черствіє душею, він щедро простелений близьким і далеким друзям, гостям. І, як кажуть людям, бажаючи щастя, добра, миру, злагоди і любові.

(Усі хором.) «Хай стелиться вам доля рушниками».

Така мінлива мода, або вічна істина: «Зустрічають по одягу, по розуму проводжають»

(пізнавальна гра-конкурс для учнів 8-9 класів)

Мета: розширити кругозір підлітків; навчити вирішувати завдання, використовуючи кмітливість, винахідливість, виховати естетичний смак; залучити до вивчення історичної й культурної спадщини минулого.

Домашнє завдання: кожній команді, що бере участь у конкурсі, пропонується виготовити костюм із нетрадиційного матеріалу. Це можуть бути папір, целофан, кольорові пакети та інше.

Вступне слово вчителя

Кожна людина повторює весь шлях, пройдений людством за багато мільйонів років. І хай ми проходимо дорогу в лічені роки, все одно починати доводиться з самого початку — зводитися на ноги, освоювати перші боязкі кроки, учитися володіти власними руками. Люди багато в чому створили працю й прагнення до прекрасного. І це прагнення дуже наочно відмічене в історії костюма, який, у свою чергу, відобразив усі стадії розвитку суспільства.

Дійсно, уже на зорі людства був створений перший покрив — одяг або костюм для захисту тіла від холоду й допомоги в боротьбі за виживання. Прямими попередниками одягу, виявляється, були татуювання й забарвлення тіла, а також нанесення на нього магічних знаків, за допомогою яких люди намагалися оберегти себе від злих духів, злякати ворогів і розташувати до себе друзів.

У різні епохи одяг мав свою форму, своє забарвлення і впливав на формування зовнішнього вигляду людини. Він указував на його національність і станову приналежність, майнове положення і, звичайно, вік.

Костюм багато в чому розкриває психологію людей минулого й сьогодення, навіть інколи дозволяє заглянути в майбутнє.

Мода володіє однією важливою якістю — вона майже миттєво реагує на події в житті народу, на зміну поглядів і переконань у духовній сфері. І сьогодні ми спробуємо уявити ці зміни в часі через історію костюма, зачісок, аксесуарів.

Гра «По одягу зустрічають, а проводжають по розуму»

Учні вітають гравців. Ведучий дає завдання продовжити прислів'я, які говорять про важливість праці.

1. Праця людину годує... (а лінь псує).

2. Довгий день до вечора... (коли робити нічого).

3. Від нудьги... (бери справу в руки).

4. Хто встав раніше... (пішов подалі).

5. Бджола мала... (а й та працює).

6. Кінчив справу... (гуляй сміливо).

7. Терпіння і праця... (усе перетруть).

8. Перший млинець... (грудкою).

9. Збирай по ягідці... (набереш козубеньку).

10.Очі жахаються... (а руки роблять).

11.Що посієш... (те і збереш).

12.Готуй улітку сани... (а віз узимку).

Конкурс прислів'їв і приказок, присвячених праці

За двома словосполуками ви повинні вгадати прислів'я. Наприклад: «До вечора — нічого». (Довгий день до вечора, коли робити нічого.)

1. Пряха — сорочка. (Яка пряха — така і сорочка.)

2. Терпіння — уміння. (Де терпіння, там і уміння.)

3. Кравець — крій. (Усяк кравець знає свій крій.)

4. Встала — напряла. (Рано встала, та мало напряла.)

5. Мова — справа. (Не поспішай мовою, поспішай справою.)

6. Майстер — справа. (Який майстер, така і справа. Справа майстра боїться.)

Конкурс костюмів

Для участі в наступному конкурсі запрошується по одному учаснику від команди, який володіє олівцем і творчою фантазією.

Ви не раз розглядали в журналах моделі одягу, та й самі малювали у зошитах модні сукні та костюми. Спробуйте стати на хвилинку П'єромКарденом і за нашим замовленням зробіть ескіз або робочого костюма Баби-Яги, або парадно-вихідний костюм Іванка-Дурника, або домашній костюм Змія Горини-ча, або спортивний костюм Водяного.

Бліц-турнір

Поки учасники ламають голови над винайденням костюма, проведемо бліц-турнір. Бліц означає швидкий. Ви повинні відповісти на поставлені запитання, і переможе та команда, яка швидше відповість на них.

1. Яке взуття у вогні не народжується, вогнем загартовується, довго носиться, ніяк не зноситься? (Підкова.)

2. Яким гребенем не розчешеш голову? (Півнячим.)

3. Весь світ одягає, а сама гола. (Голка.)

4. На пальці одному відерко вверх дном. (Наперсток.)

5. Маленький, кругленький, а за хвіст не зловиш. (Клубок ниток.)

6. Сидить дівиця в темній темниці, плете узор — ні ниток, ні вузлів. (Бджола або павук.)

7. Складеш — клин, розкладеш — млинець. (Парасолька.)

8. Як можна використовувати порожній футляр від губної помади? (Вставити шматочок крейди.)

9. Звідки прийшла мода? (Італія. «Італійський» період в історії

10. Про яке місто сказав легендарний Казанова, що воно є єдиним містом світу, зовнішній вигляд якого повністю змінюється через 5—6 років? (Про Париж.)

11. Кому належать слова: «Всяка мода виходить з моди, стиль же — ніколи». Їй же належить модель вічно витонченої маленької чорної сукні, вона ж автор знаменитих парфумів? (Коко Шанель.)

12. Цей кутюр'є вважав, що жінка тоді прекрасна, коли вона природна, його девіз — «Сукня повинна робити жінку щасливою». Але він же «змусив» жінку балансувати на високих тонких каблуках. Його іменем названа найвідоміша парфумерна фірма (К. Діор.)

13. Чи гріє нас шуба? (Ні, тільки зберігає тепло.)

14. Який одяг зігріває душу? (Тілогрійка.)

15. Як називалася на Русі шуба з хутром — усередині і зовні? (Доха.)

Підведення підсумків

Слово надається журі

Конкурс перукарів

Учитель. Відвіку в людей усіх національностей цінувалася коса. Коси заплітати по-різному. Російська дівчина плела одну косу. І, бувало, тихенько заговорювала: «Рости коса до пояса, не упусти ні волоса». Кожна дівчина славилась косою: чим більша коса, тим красивіша дівиця.

Татарські дівчата мали дві коси, казашки носили чотири кіски: дві спереду, дві ззаду, туркменки, узбечки — 16. Усі прагнули показати свою красу, багатство волосся. Адже як співається в частівці:

Раніше знали, що коса —

Це дівоча краса,

А зараз у всіх дівчат

Патли клаптями стирчать.

Доведіть, що і ви можете прикрасити свою голову косою. Поки «перукарі» працюють, решта учасників відповідає на запитання.

Ще наші бабусі говорили: «Що у людини на голові, те у неї і в голові». Хто з вас наважиться довести цю приказку? {Коли голова в порядку, то і думки в порядку, з точки зору сучасної науки це теж може бути вірним. Причісуючи волосся, ми масажуємо голову, тим самим збільшуємо приток крові до голови, покращуємо розумову діяльність.)

Ми продовжуємо розмову про красу волосся. У російській мові, коли хочуть сказати, що чоловік зробив грубий промах, говорять що він «опростоволосився». Хто з вас може відповісти, яке первинне значення має цей вираз? (Зняти головний убір.)

А звідки прийшов до нас звичай знімати шапку, коли входиш у будинок? Що цей звичай означає сьогодні? (Цей звичай виник за часів лицарів, які постійно мандрували по країні одягненими в зброю. Входячи до будинку, лицар знімав шолом, ніби кажучи цим жестом господареві: «Я не побоююся тебе!» Суворі часи середньовіччя минули, а звичай, входячи до будинку знімати шапку — залишився. Цим показують господарям, що поважають будинок, до якого увійшли, поважають людей, що живуть у нім. І це їм приємно.)

Нам із дитинства знайомі слова О. С. Пушкіна: «Звичай — деспот між людей». Та, дійсно, звичай залишав завжди мало місця для дій, продиктованих особистим вибором. Багато звичаїв пов'язано і з предметом нашого конкурсу, тобто з одягом, зачіскою, косметикою.

Так от, звичай носити бороду сягає глибокої старовини.

У слов'янських народів він був поширений ще до ухвалення християнства. Борода завжди сприймалася як ознака мудрості. Староруські закони захищали бороду і досить суворо карали за її пошкодження. У «Руській правді», наприклад, за позбавлення бороди належало заплатити 12 гривень, а за виривання з неї волосся — 3 гривні.

Який цар власноручно обрізував бороди наближених до нього бояр, а володар бороди повинен був платити мито (податок)? (Петро І, Указ 1699р. «Про бородогоління».)

А хто зможе відповісти, для чого це було необхідно робити? З довгими рукавами все зрозуміло, заважали працювати. Але кому перешкодили бороди?

(У Петровські часи прості люди ставилися вельми вороже до іноземців. А тих дуже виділяли гладко поголені бороди. І щоб іноземці не дуже відрізнялися від знатних бояр, і був виданий даний указ.)

Та дійсно, цар Петро І, починаючи з борід та довгополих шуб, дійшов і до спіднього, тобто нижньої білизни. Ним був виданий указ, присвячений прекрасній статі. Ось послухайте, про що в цьому указі мовилося: «Відмічено, що дружини, і дівиці, на Асамблеях що є, не знаючи політесу і правил одягу іноземного, як кікімори одягнені бувають. Одягнувши роби і фіжми з атласу білого на брудне спіднє (нижнє), потіють набагато, чому зело мерзенний запах розповсюджується, приводячи в сум'яття гостей іноземних. Указую, надалі перед Асамблеєю митися в лазні з милом із ретельністю і не лише за чистотою верхньої роби, але і за спіднім також стежити старанно, щоб мерзотним виглядом своїм не ганьбити дружин російських».

Роба — довге вечірнє жіноче плаття для урочистих прийомів.

Фіжми — частка спідниці, підібрана навколо талії за допомогою невеликих каркасів.

Асамблея — збори.

Політес — загальноприйнятий порядок.

Так само сильно шокував і дивував іноземців звичай російських красунь непомірно фарбуватися і білитися. Історик В. О. Ключевський пише, що рум'ян потребували не всі: до чого вони, якщо дівчина молода і мила, а її шкіра оксамитова, ніжна? Але раз прийнято — значить, прийнято. Чим вона краща за тих, кому доводиться маскувати свій вік і поганий колір шкіри під солідним шаром рум'ян? Російські жінки білилися і рум'янилися настільки невміло, що спотворювали свою красу, наносячи дуже багато фарби. Більш того, шию і руки теж розфарбовували. Забарвлювали брови і вії, причому в кольори, протилежні природним: чорнили світлі і білили чорні. Але навіть жінки, що розуміли, як вони себе спотворюють, підкорялися вимогам хорошого тону.

Конкурс косметологів

Використовуючи підручні засоби: крейду, буряк, вугілля — зробіть макіяж на зразок староруських красунь. Але раніше ми помилуємося й оцінимо красу дівочих кіс. {Журі оцінює хитромудре плетіння кіс.)

Конкурс реклами

Поки косметологи працюють, ми переходимо до наступного конкурсу. Попрошу внести чорний ящик. Вам добре відомо, що реклама — двигун прогресу, а в перекладі з французької означає «кликати мисливського сокола», тобто хвалити товар, зазиваючи покупця. Але щоб реклама працювала, кожного разу потрібне нове паливо — постійна винахідливість. Проявіть винахідливість і прорекламуйте річ із чорного ящика так, щоб інші

учасники вашої команди вгадали, що ж це за річ. (У ящику або мішку знаходяться різні предмети: люстерко, губна помада, носова хустка, шпилька, гребінець, шпилька для волосся, стрічка, годинник, ножиці, шнурки, блискавка, зубна щітка...)

Подивимося, що за диво створили наші майстрині-косметологи. Журі засліплене неземною красою і відмовляється від оцінки даного конкурсу. І тому ми переходимо до серйозних запитань.

Конкурс загадок

У речей, як і у людей, своє життя: довге, чи коротке. Пішли в минуле личаки і чуні, салопи і каптани, примуси і праски на вугіллі. Але ні-ні та і спливе старе в новому. У наступному достатньо важкому конкурсі ми сховали слово. А ви за різними описами повинні вгадати це засекречене слівце із лексикону минулого і сленгу сучасної мови. Пригадайте рядки О. С. Пушкіна: «Надівши широкий болівар, Онегін їде на бульвар». Болівар — це всього лише модний капелюх. Але раніше був борець за звільнення народів Латинської Америки, відважний генерал Болівар, іменем якого і названий цей капелюх.

Отже, необхідно за двома описами дізнатися про хитре слово.

Неширокий волан, який використовується для обробки суконь, блуз, нижніх спідниць. Предмет, необхідний для гри в бадмінтон. (Волан.)

2. Головний убір, компроміс між циліндром і фетровим капелюхом.

Незамінна річ у поході, у нім готують їжу на вогнищі. (Казанок.)

3. М'яка, рихла; важка бавовняна тканина з ворсом, уживана для шиття білизни, в основному дитячого одягу.

Їх люблять розповідати мисливці, перебільшуючи свої трофеї. (Байка.)

4. Вид краватки.

Комаха з красивими крилами. (Метелик.)

5. Тканина з гладкою, блискучою поверхнею.

З його допомогою визначають географічне положення країни, міста, села, річки тощо. (Атлас.)

6. Високий стоячий ошатний комір російського капітана, що закриває всю потилицю.

Головна масть карт, яка в грі може побити решту всіх карт. (Козир.)

7. Укорочена і полегшена рушниця.

Застібка особливої конструкції на комбінезонах, рюкзаках і тому подібне.(Карабін.)

8. М'яка, дуже еластична шкіра, що виробляється в основному зі шкір овець і кіз. Використовується для виготовлення галантерейних виробів. Наприклад, рукавички, верх взуття.

Порода мисливських собак північної лісової зони. (Лайка.)

9. Прикраса у вигляді пір'я або кінського волосся на головних уборах (зазвичай військових) або на головах коней в урочистих церемоніях.

Титул верховного правителя в мусульманських країнах. (Султан.)

10. У сучасній розмовній мові це слово вживається, коли говорять, що все гаразд, усе окей.

Тонка мереживна тканина: вишивка, плетіння, в'язка у вигляді наскрізного сітчастого малюнка, мереживо. (Ажур.)

11. Міська газонна квітка жовто-оранжевого кольору з характерним запахом.

Оксамитова стрічка червоного кольору, яку носили на шиї, щоб відтіняти її білизну. (Оксамитка.)

12. Маленькі різноколірні скляні кульки або металеві зерна різної форми з наскрізними отворами; використовується для вишивання, прикраси жіночих нарядів.

Його не рекомендують метати перед свинями. (Бісер.)

13. Популярний верстат для гоління високої якості.

Чоловічий або жіночий верхній одяг без рукавів. У класичному варіанті надягають під піджак. Складова частина класичного чоловічого костюма — «трійки». (Жилет.)

14. Щільна, досить важка шовкова тканина зі штучного волокна, що йде на пошиття жіночих костюмів, суконь.

Літній широкополий капелюх із соломки або жорсткого полотна. (Панама.)

15. Чоловічий головний убір — складаний циліндр, що мав спеціальний механізм усередині, який дозволяв складати капелюх у подовжньому напрямі: це було необхідно, оскільки етикет кінця 30-х років XIX ст. не дозволяв чоловікам входити у вітальню без капелюха в руці. У приміщенні його носили під пахвою складеним.

Маленька шкідлива старенька з мультфільму про крокодила Гену і Чебурашку. (Шапокляк.)

16. Жіночі прикраси, типові для моди рококо. Вони мали різну форму: кружків, чотирикутників, карткових мастей, квіток, птахів, риб, комах і звіряток. Ці маленькі модні прикраси з'являються якраз в епоху найоб'ємніших туалетів. Вони «сідають» не лише на лоб, але і на шию, декольтовані груди, плечі й інші частини тіла.

Двокрилі комахи, що літають, украй неприємні своєю настирливістю, є переносниками небезпечних захворювань. (Мушки.)

Журі підводить підсумки.

Конкурс дизайнерів

А зараз ми відправимося в магазин. Учасники повинні дати пораду.

1. Огрядній купальниці прийшлася до смаку сукня з вузькими частими поперечними смужками. Молоденька продавщиця відмовляє її від покупки: «Такі смужки вас повнитимуть». Вірну чи невірну пораду дає продавщиця?(Невірну. Малюнок тканини з вузькими й обов 'язково частими лініями не повнитиме купальницю.)

2. Цій же купальниці порадили купити сукню з круглим коміром. Хороша чи не дуже порада? {Комір повторює контури її симпатичного круглого лиця і, на жаль, тільки підкреслює повноту. Тут відбувається ілюзія повторення однакових предметів. Поставлені поруч, вони здаються більшими, ніж є насправді. Такий комір підійде довголицій особі.)

3. Високий і стрункий чоловік стоїть перед вибором: чи то йому купити двобортний піджак, що застібається на один

ґудзик, чи то двобортний піджак, але що застібається на два ґудзики плюс ще два верхні декоративні. Що краще вибрати і чому? (Якщо він надіне двобортний піджак, що застібається лише на один ґудзик, то може здатися нескладним, непомірно худим. Значно більше підійде той же двобортний піджак, але що застібається на два ґудзики плюс ще два верхні декоративні — такий піджак значно розширить груди і як би зрівноважить пропорції фігури. Чим більше ґудзиків, тим краще виглядає костюм на високій людині, і тим гірше на низькій.)

4. Жінка маленького зросту придбала собі сукню з тканини з крупним яскравим малюнком. Ви згодні з її вибором? (Жінкам маленького зросту не варто носити одяг з тканини з Крупним малюнком.)

5. Висока струнка дівчина вибрала костюм у крупну клітку. Чи добрий смак у цієї дівчини? (Так.)

6. Дуже висока худенька жінка намагається підібрати собі спідницю. Допоможіть, будь ласка. (У складку, «напівсонце». Не слід носити вузькі прямі спідниці.)

Конкурс домашніх завдань

І, нарешті, домашнє завдання. Кожна команда підготувала костюми з нетрадиційних матеріалів, використавши папір, фольгу, целофан, кольорові пакети і так далі.

Першим, хто придумав одягти своє чадо нетрадиційно, був, напевно, тато Карло. Це він зшив Буратіно штанці, курточку з паперу. Сучасні нетрадиційні матеріали з того далекого часу помітно поповнилися, хоча завдання, поставлене перед учасниками цього конкурсу, від цього анітрохи не стало легшим, їм належало не просто придумати і зшити штанці і курточку для Буратіно, а винайти оригінальний та яскравий, самобутній, кажучи сучасним сленгом такий, щоб неодмінно отримати за нього перше місце. Перед вами учасниці команд, які завдяки власній фантазії й золотим рукам надали нам унікальну можливість помилуватися своїм творінням. (команди показують свої роботи).

Завершальне слово вчителя

Як бачите, будь-яке заняття вимагає перш за все знань, потім навиків та умінь. І тоді неодмінно прийде справжня майстерність. Сподіваємося, що наша зустріч переконала вас в тому, що одяг — це дуже цікава й захоплююча тема для вивчення.

Одяг може бути одночасно простим і складним, примітивним і химерним, надзвичайно прекрасним і смішним, безглуздим. Словом, таким же, як наше життя. І від нас із вами багато в чому залежить, як ми житимемо й виглядатимемо. І хоча мода дійсно мінлива і капризна, істина ж постійна: проводжають по розуму.

Сценарій свята до Дня збройних сил України

«Бій поколінь»

Мета:

· сприяти патріотичному вихованню учнівської молоді;

· спонукати учнів до осмислення та сприйняття себе як одне ціле великого українського народу;

· виховувати патріотичні почуття до рідної землі, дружби та взаємоповагу один до одного, взаєморозуміння.

· розвивати розумові і фізичні здібності, швидкісно- силові якості та любов до фізичної культури та спорту;

· пропаганда здорового способу життя;

Обладнання: прапорці та повітряні кульки; обручі; віники та швабри; футбольні м’ячі; маленькі гумові м’ячі; рогатки; тарілки, картопля; дитячий спортивний костюм; підручники; канат, та ін.

Хід свята

1-а ведуча:Добрий день, шановні гості, вчителі, батьки, учні і звичайно наші любі та найкращі чоловіки і хлопці! Ми раді вас вітати в цьому закладі, що ви знайшли час, наші дорогі батьки, і завітали на наше свято.

2-а ведуча:Сьогодні ми зібрались у цій залі, щоб привітати наших козаків, а ще сильну половину людства зі святом - Днем Збройних Сил України.

1-а ведуча:Сьогодні наша зустріч проходитиме у формі дружнього змагання. Учасники свята, тобто покоління 80-х проти 2000-х, продемонструють сильну свою вдачу, кмітливість, розум, почуття гумору,витримку та найкращі фізичні якості.

2-а ведуча:Шлях утворення української армії та її формування такий же непростий, як і становлення самостійної держави України.

1-а ведуча: У честь свята Збройних Сил

Від нас до вас вітання

Заради нас ви йдете під розстріл

Лишаючи позаду дружбу та кохання

Сміливі,мужні,непорушні

Країни честь захистите

Долаючи страхи колишні

До перемоги прийдете

2-а ведуча:Навчання в школі та проходження військової служби відрізняються тим, що армія це – ранні підйоми, багатокілометрові пробіжки і звісно дисципліна.

Я вітаю наших хлопців,дідусів та тат

Зчоловічимсправжнім святом!

ХтоВітчизну боронив –

Привітання заслужив!

1-а ведуча: Сьогодні дійсно всі жінки вітають хлопців та чоловіків, бо вони хочуть зайвий раз підкреслити у чоловіків такі якості, як мужність, сила, надійність, сміливість, кмітливість та щиросердя і шляхетність.

Шосте грудня- хлопців свято

Вийдуть добрі з них солдати

Їм пророчать світлу долю

За ними України і слава, і воля!

2-а ведуча: Всі дівчата нашої школи сьогодні, намагаються не обійти увагою юнаків, вітають їх, дарують чарівні посмішки.

1-а ведуча:Справжнімчоловіком вважається той,хто сильний не лише тілом,а й духом. У нього справа честіпонадусе. Тому батьки наших учнів погодилися позмагатися з своїми дітьми, щоб продемонструвати свою спритність та кмітливість.

2-а ведуча:Але в нашому сучасному світі в українській армії проходять службу не лише хлопці ай дівчата, які теж являються захисниками України. Тому на нашому святі будуть змагатися пліч о пліч з чоловіками і жінки, як серед батьків так і серед учнів.

Служба ваша – наша гордість й сила

Раді, що Вкраїна вас зростила

Успіхів зичимо цим грудневим святом

Долі щасливої бажаєм вам – солдати

1-а ведуча: І сьогодні зможемо переконатися, що сильна та прекрасна половина людства дійсно наділена такими чудовими якостями.

2-а ведуча:Тож розпочинаємо наші спортивно- розважальні змагання між учнями 10 класу та їх батьками.

1-а ведуча:Оцінювати змагання буде журі у складі:

Директор школи –Боровик О.М.

заступник директора з навчальної- виховної роботи – Лехкобит Л.М.

заступник директора з навчальної- виховної роботи – Абрамчук І.В.

та вчитель початкових класів Трохимець Л.І.

1-а ведуча: Давайте привітаємо наших учасників. Зустрічайте, команду батьків.

2-а ведуча: А зараз зустрічайте команду покоління 2000-х.

(учасники команд під музику заходять до зали)

1-а ведуча: Запрошуємо до слова голову журі.

Голова журі: директор школи Боровик Оксану Миколаївну

(Вітає учасників змагань і оголошує свято відкритим.)

(Команди вітають одна одну, журі, вболівальників і йдуть до місця старту.

Паузи між стартами заповнюються веселою музикою.)

2-а ведуча: Отже всіх урочистостей дотримано і час переходити власне до змагань! Перший конкурс яким розпочнемо наші змагання буде:

1-а ведуча:1-йконкурс.Представлення команд (1б.)

Запрошуємо для представлення команду учнів.

Запрошуємо для представлення команду батьків.

(Молодці Ви гарно виконали завдання і кожна команда отримає заслужені бали)

2-а ведуча:2-й конкурс.Жартівливі перегони(2б.)

Від лінії старту- фінішу на відстані 1,5-1м один від одного розставлені кеглі до поворотної лінії.За командою учителя перший учасник веде м’яч шваброю, а другий учасник веде м’яч віником по синусоїду, огинаючи кеглі, до поворотної лінії і назад .І так поки всі гравці команди не виконають ведення м’яча. Виграє найшвидша команда.

1-а ведуча:3-йконкурс «Найспритніша команда» (3б.)

В цій естафеті беруть участь одразу представники обох команд. В центрі кола лежать м’ячі , довкола яких бігають учасники поки звучить музика, по закінченні музики кожен з учасників повинен схопити собі м’яч . Той хто залишився без м’яча вибуває. І так продовжується доки не залишиться лише один учасник. З якої команди буде цей гравець та команда і перемогла.

Підведення підсумків конкурсу. Оголошення результатів.( музикальна пауза)

2-а ведуча:4-й конкурс « Влучний стрілець» (2б.)

-А чи вміють наші учні влучно стріляти ?

Учитель:-Я гадаю, що вміють, але…..

-Четверте випробовування – стрільба з рогатки по мішенях .Зараз ми і перевіримо яка ж команда має зірке око.

1-а ведуча:Але яке навчання і служба, коли солдат голодний? Український солдат має бути ситим. Ідобренагодованим!

Отож, наступний 5конкурс: «Шеф – кухар»(2б.)

Умови конкурсу: виносяться столи, на кожному із них лежить тарілка з картоплею та ніж. Приймає участь вся команда. Завдання учасників обчистити одну картоплину так, щоб її шкірка була якомога довшою, а картоплина чистою. Оцінюється 2-ма балами для команди, яка швидше виконає умови конкурсу.

2-а ведуча:6-й конкурс«Збери сестричку чи братика до школи» (2б.)

По одному учаснику з кожної команди.

Учасник біжить до відмітки,одягає «сестричку» чи «братика» в спортивний одяг збирає ранець за розкладом на цей день і допомагає надіти на плечі ранець ,повертається разом з дитиною до місця старту.

2-а ведуча:Підведення підсумків конкурсів.

Оголошення результатів та музична пауза.

1-а ведуча:А наступний наш 7-й конкурс на швидкість «Дід Мазай і зайці» (3б.)

За сигналом вчителя дід Мазай стартує, долає відстань до своєї команди, присідає та нахиляє обруч перед партнером. Той залазить в човен – в середину кільця, дід Мазай підіймає його і обидва учасника повертаються разом до старту. На старті дід Мазай вистрибує з човна, заєць стає дідом Мазаєм, і все повторюється. Перемагає команда , яка першою перевезе всіх зайців за фінішну лінію.

2-а ведуча:А зараз прийшов час пригадати шкільні дитячі роки , де всі дружньо стрибали на перервах в «резинки» та «класики».

Отже наш наступний 8-й конкурс «Класики» (2б.)

Учасник стартує і стрибками долає класики таким чином, щоб наступити в кожний обруч, після проходження всієї фігури , в останньому обручі, розвертається і проходить класики в зворотному напрямку.Після завершення він торкається руки наступного учасника – передає естафету. Перемагає команда , яка першою завершила естафету.

1-а ведуча:Без справжньої любові до людства немає справжньої любові до Батьківщини. І як добре, коли нас оточують справжні та надійні друзі. Які можуть завжди прийти на допомогу і навіть розділити с тобою обід.

І наступний наш 9-й конкурс «Ой , нагодуй, нагодуй» (2б.)

Капітани команд повинні на швидкість нагодувати своїх підопічних . Перемагає найспритніший «капітан»

2-а ведуча:І нарешті улюблений всіма 10 –й конкурс «Танцюрист диско» (3 б.)

Кожній команді буде надано уривок музичної композиції . Учасникам необхідно відтворити стиль відповідно до даної музики.

1-а ведуча:Конкурс 11«Перетягування канату» (2 б.)

Беруть участь одночасно дві команди. Вони шикуються в колони один проти одного, лицем до суперника. Відстань між колонами 3–4 метри одна від одної, по центрі між командами накреслена лінія, на підлозі лежить канат. По команді учасники беруть в руки канат і за свистком починають

перетягування. Виграє та команда, яка перетягла суперників за лінію.

1-а ведуча: Сьогодні ми мали змогу разом із батьками та дітьми позмагатися і відпочити, почути дотепне слово і приємно відпочити під час музичних пауз.

2-а ведуча:Тож тепер прийшов час надати слово нашому журі.

Підведення підсумків конкурсів.Оголошення результатів

1-а ведуча: Кожна команда і її учасники показали себе в змаганнях спритними, витривалими і мужніми. Запрошуємо вас для нагородження.

2-а ведуча: Попри зміну часів і політичних систем, нині 6 грудня асоціюється насамперед з мужністю та стійкістю людського характеру, силою духу та відданістю Батьківщині. Бажаємо вам успіхів та міцного здоров’я , а головне мирного неба над головою.

Підготувала класний керівник 10-А класу: Царук Н.М

Додаток №1

Конкурсна програма спортивного свята «Бій поколінь»

Назва конкурсів	Команда «80-х»	Команда «2000»	Кінцевий результат
1.Представлення команд
2.Жартівливі перегони
3. Найспритніша команда
4. Влучний стрілець
5. Шеф – кухар
6. Збери сестричку чи братика до школи
7.Дід Мазай і зайці
8. Класики
9.Ой , нагодуй, нагодуй
10. Танцюрист диско
11. Перетягування каната

Додаток № 2

ТЕМА ПЕРШОГО УРОКУ В НОВОМУ 2018-2019 НАВЧАЛЬНОМУ РОЦІ

Новини Просмотров: 361 Комментариев нет

Перший урок в навчальному році — важлива подія як для усіх учнів, так і для їхніх батьків та вчителів. Саме тому підготовка до цієї дати повинна бути належною. Окрім урочистих заходів обов’язковим, як дає зрозуміти програма Міністерства освіти, 1-го вересня є і проведення першого уроку. Перший урок в навчальному році

ЯК ПРОВЕСТИ УРОК

Звичайно, більше запам’ятається урок, якщо він буде проведений в якийсь оригінальний спосіб. Як варіант, можна його провести у формі екскурсії (традиційної чи віртуальної), у формі дебатів, конкурсів, командних ігор, круглого столу.

Для підсилення емоційної складової першого уроку можна доповнювати розповідь переглядом якоїсь презентації, відеоролика, уривків із документальних фільмів, малюванням, квестами, записами музичних творів чи віршів.

На перший урок до учнів старших класів корисно б було запросити достойних у місті осіб. Так, для розмови на тему державності, демократії та євроінтеграції варто запросити представників органів місцевого самоврядування, адміністрацій. Якщо ж мова йде про військові дії, тоді бажаними гостями стануть військові які захищають Україну зараз, чи відповідально робили це в якийсь інший період нашої державності.

Представники освітніх, наукових, культурних, благодійних, спортивних організацій також можуть приймати участь в обговореннях, висловлювати свою думку та заохочувати учнів до навчання та майбутній участі в державних, суспільних процесах.

Поєднання практичної та теоретичної складових допоможе зробити урок максимально цікавим та корисним поширенню знань про давньоукраїнське походження Великоднього свята.

Ведучий: Із Великóднім святом вас!
З Великим Днем вітаю щиро!
Наснаги зичу вам всякчас,
І радости, й любови, й миру!

Ведуча: Благослови, Великий День,
На гарну справу від душі.
Віночок танців і пісень
У кожнім серці залиши!

Ведучий: Великдень – це свято Великої Лади Орелі, а з введенням християнства – свято паски. В давні часи починалося воно з Вербної неділі – Ладовиці, а завершувалося проводами покійних – Радовиці.

Ведуча: Великий день, Великдень – так називали це свято наші предки, трипільці, ще 7 тисяч років тому. Після 22 березня наставав великий світловий день. Це велика подія в житті хлібороба-оратая. Тому й мали її за свято, яке назвали Великий день Світла, Великдень Світла Дажбожого.

Щовесни люди раділи, що день збільшувався, ставав великим. Вірили, що взимку земля помирає, а навесні воскресає. Великдень – це свято воскресіння життя. Своїм корінням воно сягає у глибини багатотисячної Трипільської України-Руси, а також Індії, Єгипту, Сумерії, Греції, Риму, Вавилону, Ірану, Фригії, які отримали свій початок і культуру від оріїв, себто з прадавньої України.

Ведучий: Пізніше, з зародженням християнства, свято Великодня деякі народи відзначали і як воскресіння Ісуса Назарея, юдейського сина. А Великдень дає нам Сонце, яке дарує світло. І чарівнопісенні веснянки творять образ сонця-кола, по-санскритському – «каласа». Звідси і назва колач (коло, сонце). Колач, бабка– це святковий обрядовий великодній хліб, круглий, бо символізує сонце. Із занесенням в Україну християнства прийшли і чужі слова, зокрема, паска (великодній хліб, який печуть у п’ятницю). Слово означало «перескакування, перехід» (євреїв).

Ведуча: До речі, п’ятницю перед Великоднем почали називати Страсною, бо Христос у п’ятницю прийняв страсні муки. Цього дня не шили, не пряли, не тесали, не рубали дров. А в суботу готують крашанки, писанки, крапанки, шкрябанки, мальованки, видутки. Крашанки фарбували у червоний, жовтогарячий, зелений, золотистий, синій колір. Не годиться робити чорні, бо вони символізують кров лукавого. Творення писанок – це ціле таїнство.

Читець: Свічка, віск і писачок. І яйце вже – диво з див.

Їх доокруж бабочок, як віночок, поклади.
Ця символіка свята без початку, без кінця
Вимальовує життя зі звичайного яйця.
В таїні цій треба що? З Великоднього коша –
Свічка, віск і писачок. І – просвітлена душа. (Любов Сердунич).

Ведучий: У формі писанки, в її розписі наші пращури виявляли культ сонця і землі наших предків. Українські майстрині пишуть найкращі у світі писанки. В Україні є навіть музей писанки: в місті Коломия Івано-Франківської области. У краєзнавчому музеї Львова зібрано велику колекцію писанок. А в канадському місті Вегревіль, при в’їзді, стоїть пам’ятник українській писанці, створений за проектом художника П.Цимбалюка, заввишки у триповерховий будинок. Так місто, де живе велика кількість українців, вітає гостей. І доти, кажуть, буде світ стояти, доки люди писанки писатимуть. А писати їх треба зі світлими думками і намірами, відганяючи від себе злість. До нас завітала відома писанкарка ... . Просимо Вас, шановна ..., розповісти про писанку і своє заняття.

Писанкарка: Яйце, діти, – це символ життя, символ оновлення світу. Радіючи весні, наші предки обмінювалися писанками, бо вважали їх символом весни і воскреслого життя ще в часи Трипілля (8 тисяч років тому). Яйце, зігріте сонцем, творить у собі зародок – першу цяточку червоної крови. Яйце-райце – таємниче зерно життя. Яйце є прообразом Усесвіту, але навиворіт: посередині жовток (сонце), далі небесна сфера (білок), за нею – земна твердь (шкорлупа). Писанки ніколи не варять, аби не вбити живу силу зародка. Їх не їдять, а дарують. Зберігають як священний оберіг. Санскритське (д.-укр.) слово пасана (писана) означало «розквітлість», «чудовість». Звідси походить і слово «писанка». Тому дівчину порівнюють із писанкою. Пізніше, з виникненням християнства, писанку почали вважати і символом воскресіння Христа.

Виконувати писанку могла лише та дівчина чи жінка, яка перед святами не сварилась і не гнівалася ні на кого, чисто вбрана, здорова, зі світлими помислами. Під час творення писанок ніхто не повинен заходити. Узори на яйце наносять писачком (писальцем) з допомогою воску і природних барвників. Першим їли освячене яйце. Це означало випросити добру долю і здатність до розмноження. Донедавна українці використували для писанок природні барвники, бо вони більш стійкі і не шкідливі. Жовту барву одержували з вільхових шишок і навару кори яблуні-кислиці; жовтогарячу й коричневу – з цибулиння, зелену – з луски молодого соняшника, темну – з дуба, фіалкову – з чорної вільхи. Фарбували і відваром листя медуниці, зеленим житом, корою, квітами. Узори пишуть воском. До Великодня готують спеціальне печиво: колач круглої форми; дрібні колачики (для бідних); бабку (бабу, білий хліб конусоподібної форми на 60 жовтках, з цукром і родзинками); нугати, пінники (коржі з білків, збитих із цукром); баранчики(печиво з дріжджового тіста у спеціальних формах). До свят готують і ковбасу, шинку, печене порося.

Ведуча: А що означають усі ті лінії, цяточки, візерунки на писанці?

Писанкарка: Кожен орнамент і знак на писанці є, діти, своєрідним символом. Їх більше ста! Символіка писанки близька до символіки вишивки, оздоблення обрядового хліба і гончарних виробів, а своїм корінням сягає прадавнини. Деякі символи (кривулька, безкінечник) були ще на глиняних глеках часів Трипілля. Писанка – це писане вітання, лист, послання, жива листівка по-сучасному. Одним знаком можна було багато сказати і побажати. Для цього слугували такі знаки:

колесо – символ і побажання досконалости;
сонце – світло, тепло, життя;
хрест – знак 4-ох сторін світу, безмежність простору;
трикутник – символ вогню, сили, безсмертя;
зерно, колосок – уособлення святої їжі;
дерево життя – символ небесної осі і скарбниці життя, безперервної і відновленої природи;
«свастя» (хрест із загнутими кінцями, гачковий хрест, тригвер) – знак вогню, рухоме сонце (давньо-санскритське «свастя» – це «щастя»).
«кривульки» – життєві шляхи;
дубовий листок – сила богів погоди, повноти життя і вічности;
«граблі» – символ дощу, води, яка йде з неба;
гілка – символ свіжої чесноти, добрих справ;
крапочки – небесні зорі.

Символіка барв є такою:
червона – радість життя, любов;
жовта – сонце, жито, життя, зорі, місяць, добрий урожай;
зелена – весна, воскресіння природи; багатство і розвій природи;
блакитна – небо, повітря, простір, вітер, свіжість, мир, здоров’я;
коричнева, бронзова – багата мати-земля, урожай;
чорна – дух померлих, пам’ять, світ потойбіччя; знак лукавого;
червоні цяточки – символ крови; символ радости, настання нового життя, воскресіння природи;
сполучення 4 – 5 кольорів – добробут, мир, любов, успіхи родини.

Галунки (крашанки) – це яйця, фарбовані у цибулинні.

Каруковані писанки – писані каруком (кістковий клей) дуттям фарби.

Ведуча: Існують легенди і пізнішої, християнської, пори. Коли навесні імператриця народила сина, того дня курка знесла яйце у червоних крапочках. Це передвіщало щастя. Те яйце подарували імператриці. Християнство народило ще одну легенду, яка оповідає, що Мати Божа пофарбувала яйця в різні барви, щоб маленький Ісусик забавлявся.

Читець:

Виводить мама дивним писачком
По білому яйці воскові взори.
Мандрує писанка по мисочках
Із цибулиним золотим узваром,
З настоями на травах і корі,
На веснянім і на осіннім зіллі –
Жовтогарячо писанка горить
У філігранному сплетінні ліній. (І. Калинець).

Ведучий: Із запровадженням в Україні християнства до народних традицій у святкуванні Великодня додались і релігійні, а з ними – і деякі заборони. Страсна п’ятниця забороняла шити і прясти, рубати дрова. Але саме у п’ятницю печуть бабки і колачі. Кажуть: «хто у Страсну п’ятницю співає, той на Великдень плаче». До свята готувалися кілька днів. У Чистий Четвер (Навський Великдень, Великдень для померлих) миють, прибирають, білять, вдосвіта вмиваються непочатою водою, купаються. У суботу фарбують яйця. Ввечері біля храму розпалювали вогнища, аби коло них могли погрітися ті, хто прийшов на всенощну службу. Спати у Великодню ніч вважали гріхом. А хто не заснув, тому велика честь. Вигадали навіть повір’я: якщо в цю ніч спить господар – виляже пшениця, а як господиня – то льон.

У пасківник (спеціальний великодній кошик для святіння) кладуть бабку, сир, масло, кільце ковбаски, яйця, писанки, сіль, хрін. У цьому – відповідна символіка: кільце ковбаси означає добробут; яйце – земля, диво, бо в ньому життя і безсмертя; жовток – сонце і світ; сіль – мудрість; хрін – здоров’я, терпіння. Класти у пасківник чужі продукти (лимон, апельсин, ківі...) суперечить давнім українським звичаям. У пасківник ставлять і свічку, яку запалюють перед посвяченням, потім її доносять до хати.

Ведуча: Більше про народні вірування і звичаї, пов’язані з Великоднем, розкаже нам наша гостя ... .

Розповідь бабусі: Першими зі всенощної верталися дівчата. Вони казали: «Як за нами люди йдуть, так аби за нами свати йшли». Рушник, на якому святили бабку, вважали помічним при безсонні чи перелякові, його клали під голову. Шматочок сушеної бабки брали в дорогу при вирішенні важких справ, при цьому подумки проказували: «Я йду зі святою сіллю, святою паскою, то й ви всі до мене – з ласкою». Сушений вершечок від свяченої бабки має лікувальні властивості. Шкарлупу зі свячених крашанок не викидали, а закопували у хліві, щоб грім не бив; кидали курям, щоб краще неслися, носили на «біжучу» воду. Кістки від свяченого м’яса закопували на городі: від осоту.

Існують і народні прикмети, пов’язані з Великоднем: якщо свято випадає на початок квітня, весна буде ранньою і теплою, якщо на другу його половину, то дощовою і холодною.

Великдень – це родинне свято, бо збирає всю родину або й рід. Перш, аніж сісти за святковий стіл, починали обрядове вмивання крашанками: усі вмивалися з миски, на дно якої у воду клали 3 червоні крашанки і монети. Першими вмивалися дівчата, аби бути гарними, потім хлопці і мати, відтак – батько.

Ведучий: Після вмивання крашанками, «аби щоки були рум’яними», починалося розговіння: сідали снідати. Батько обрізав зі свяченої бабки скибочки з трьох боків, приказуючи: «Бог-отець, Бог-син і Бог-дух святий». Ці окрайці тримали до кінця свят і віддавали худобі. Потім батько розрізав кілька крашанок, бажаючи кожному: «Дай, Боже, щоб і нарік дочекатися світлого свята Великодня у щасті та здоров’ї!». Саме закінчувався великий піст. Після розговіння діти і молодь ішли на вулицю або на майдан, до річки, де вітали один одного з Великоднем. Ось так:

Ведучі (одне одному): З Великоднем тебе здоровлю! (Тричі цілуються та обмінюються крашанками).

Ведуча: Поцілунок тричі символізував прощення помилок. А «воістину» означає «справді». Далі дівчата співали у колі веснянки, грали ігри. Набравши крашанок, діти грали «навбитки», цокаючись: хто кому більше розіб’є, той усі розбиті забирає собі. Так вчились визначати, чи міцне яйце. Кожна дівчина дарувала писанку тому хлопцеві, до якого лежало серце, а ще дарувала вишиту нею хустину, а він купляв щось дівчині. Котили крашанки з горбочка: так ворожили на свою долю.

Ведучий: На Великдень ставили на майдані гойдалку. Хлопці робили гойдалки (орелі), гойдали дівчат.

Ведуча: Ой! Стільки цікавих звичаїв! От якби і на наш Великдень відродити їх!

Ведучий: Ось для того ж ми сьогодні їх і згадуємо. А скільки їх уже забулося, зникло через наше поклоніння чужим звичаям!

Ведуча: А ще я знаю, що після Великодньої неділі наставав обливний понеділок, бо, за давнім звичаєм, дівчата і хлопці обливалися водою. У понеділок уже ходили в гості до родичів, віншували з Великим Днем. Там грали у «Перстень». Зіграємо? (Ведучий пояснює правила гри).

Гра «Перстень». Усі стають у коло. «Ганна» – в середину. З рук у руки передають «перстень» (ґудзик, камінчик). «Ганна» вгадує, у чиїх долонях «перстень». Вгадає – міняється місцями з тим, у чиїх руках був «перстень». Передаючи «перстень», співають:

Угадай, Ганно, угадай, панно,
На чиїй руці, на мережаній, перстень упав.
Бух, бух, буханець, та встань, та не плач.
Якщо не вгадала, співають:
Не вгадала Ганна, не вгадала панна...

Ведучий: А я знаю чимало прислів’їв і приказок про Великдень!

Ведуча: Постривай! А може, ще хтось їх знає? Послухаймо прислів’я.

Діти:
- Не кожний день – Великдень, а хліб – не бабка.
- Шити, білити, пекти і варити, завтра – Великдень.
- Де ще той у Бога Великдень, а він уже з писанками та крашанками.
- Обійдеться на Великдень без гречаної паски.
- На Великдень – гарний день: перший раз кує зозуля.
- На Великдень сорочка хоч лихенька, аби біленька, а на Різдво хоча й сирова, та аби нова.
- Дороге яєчко к Великодньому дню.

Ведучий: Розписували від 30 писанок до копи (60) і стільки само крашанок, аби третину роздати дітям-віншувальникам, 4 закопати по краях поля, 1 – 2 віднести на пасіку, частину на кладовище, зо два десятки йшло на взаємні вітання-обмін, на ігри-навбитки. Писанка – це своєрідна візитівка роду.

Читці:
1. Я з-за столу не вставала, на яєчку малювала

Роду нашого святиню: українську Берегиню.
Гарна писанка у мене, бо вона – для тебе, нене! (А. Крат).

2. Українська писанка – як дитяча пісенька,

     Як бабусина казка, як матусина ласка.
     Сяду собі скраєчку і розмалюю яєчко:
     Хрестик, зоря, віконце... І стане воно – мов сонце. (А. Камінчук).

Ведуча: Шкаралупи від великодніх яєць не викидали, а пускали на воду, примовляючи: «Пливіть, пливіть у тумани, де живуть брати-рахмани!». А ще моя бабуся розповідала, що коли наречені брали шлюб, то на коровай клали і писанку, примовляючи:

Як не має писаночка ні кінця, ні краю,
Так єднайтесь, молодята, наче у тім раю.

Ведучий: Отже, ще раз назвемо великодні звичаї: освячувати страви, влаштовувати гостину, веселитися, влаштовувати хороводи, ігри, забави на майдані, дарувати писанки і крашанки, обмінюватись ними. Тож обдаруймо один одного на Великдень писанками, крашанками, бабками, колачами, які символізують вічне коло сонця і життя.

Ведуча: Пом’янімо прабатьків наших, Першородителів, хвилиною мовчання і запаленою свічкою, вшануймо вічну пам’ять про предків. Подумки згадаймо їхні безсмертні імена.
Запалюють свічі.

Ведучий: У народі є повір’я: світ буде доти стояти, доки будемо писанки писати і «гріти Діда». Тож світ є і вічно буде! Заспіваймо ж хвалу воскреслому, вічному життю. Бо воскресає Природа – і воскресає Україна, воскресає наша духовність і незалежність, наша національна свідомість. Воскресають і рідні народні традиції. «Нарід без власної автентичної культури зникне», – писав мислитель Девід Лейн. А ми ж маємо власну, автентичну, культуру. Не даймо їй зникнути, бо зникнемо й самі.

Ведуча: Торжествуй же, душе українська! Слався, Великий день Світла-Сонця!

Читець (під супровід мелодії): Дай, Боже, вам від Великóдня до Великóдня з роси і з води, аби вашу хату лихо минало, а щастя на лаві сідало від Великóдня до Великóдня на цілий рік, поки вам пан Біг назначить вік! Зі святом вас! Із великим днем віншуємо вас! Із Великоднем будьте здорові й живіть у любові!

Всесвіиній день Землі - 20 березня...

Всесвітній день води - 22 березня

Виховний захід: «Вода – джерело життя»

Його мета:Сприяти накопиченню та розширенню екологічних знань про взаємодію та взаємозалежність природного і соціального середовища, підвищенню рівня екологічної культури учнів та екологічного стилю мислення, що передбачає відповідальне ставлення до природи та свого здоров'я на прикладі знань про водні ресурси України та світу. Формувати відчуття відповідальності і необхідності участі у природоохоронній роботі та вирішенні екологічних проблем, здатність передбачати можливі негативні наслідки природо-перетворювальної діяльності людини. Виховувати бережливе ставлення до її багатств як надзвичайно важливого середовища існування людини.

Виховний захід: «Вода – джерело життя»

Мета: дати учням поняття, що вода – велика цінність для людства; виховувати бережливе ставлення до води, економне її використання.

Обладнання: схема «Кругообіг води в природі», кросворд, загадки, деформований текст, аудіозапис пісеньки «Капітошка».

ХІД ЗАХОДУ

Учитель. Одна з основних стихій Всесвіту вода – є опорою, на якій тримається наша земля. Вода – джерело життя. Недаремно ми відзначаємо 22 березня – Всесвітній день води. Девіз нашого виховного заходу «Вода – це життя».

Учень. Як гарно нам на світі жити,

Коли усе навкруг цвіте,

Коли хлюпочуть в воді діти,

Коли із неба дощ іде.

Буяють колоски пшениці в полі,

Струмочок в лісі дзвінко б'є.

Учитель. Та люди так звикли до води, що почали забувати про її цінність. Про те, як важко вона надходить до нашої оселі. Люди забули, що воду треба берегти, своєчасно ремонтувати крани, труби, своєчасно платити за послуги водопроводу. Все це привело до великої біди.

Послухайте, яку історію розповів мені один старенький дідусь, який багато років працював сантехніком і рятував крапельки води. У цій історії потрібна буде ваша допомога. Отже, вирушаємо у путь.

Одного сонячного дня трапилася біда. Діти прокинулися вранці жваві та веселі. Побігли вмиватися. Але що це? У крані немає води. Кішка сумна лежить у куточку, а папуга в клітці зовсім не співає. Зів'яли квіти на підвіконні. «Але нічого, – подумали діти. – Один день можна не вмиватися. Вип'ємо чайку – і гайда на вулицю». Та чайник стоїть порожній. Ураз зник радісний настрій. Що робити? Де шукати крапельку? Вийшли діти на подвір'я. А в саду біля будинку все зів'яло.

Як же бути? Вирішили вони мандрувати. Першим, кого вони зустріли на своєму шляху, був чарівник.

Чарівник. Я допоможу вам знайти крапельку. Для цього ми вирушаємо у подорож.

Зупинка 1: Діти співають пісню «Там де Ятрань круто в'ється», обходячи по колу. Знаходять джерело, звідки бере початок річка Ятрань.

Учень: Лісове джерельце,

Добре в нього серце,

Всім дає водиці,

І звірятку й птиці,

Дереву, травині,

Квітці і людині.

Тому й не міліє,

Дзюркотить, радіє.

Із лісів дзвінкою,

Витіка рікою.

Учень: З давніх-давен найсмачнішою вважається вода джерельна або кринична. Щоправда, в наш час така вода стала рідкістю.

Учень: Тому джерельця, кринички, де б'є джерельна водичка, потрібно прочищати і берегти, насолоджуватись кожною крапелькою цієї цілющої водиці.

Зупинка 2.

Учитель. З джерела вода біжить струмочком. А струмочок куди впадає? (в річку).

Я на річку в день похожий

Надивитися не можу

Сонце гріє аж пече

Річка швидко так тече

Бистрі хвилі, як подружки

Мчать униз все дужче й дужче.

(Чується плач)

Учень: Чуєте, хтось плаче? (всі розступаються, пливе рибка)

Учень: Хто ти?

Рибка: Я – рибка.

Учень: А чого ти плачеш, рибко?

Рибка: Ой, біда! Люди, що це за вода?

Невже вам приємно пити

Хімікати усі в ній

Дуже важко мені жити –

В цій забрудненій воді.

Люди, трохи совість майте,

Бідну річечку спасайте!

(Заходить дівчинка в синьому платті, сумно опустила головку)

Хлопчик: Ти ж була колись глибока,

Швидкоплинна, світлоока.

Чом ти стала каламутна,

Чом хлюпочуть хвилі смутно?

Річка. (дівчинка в синьому платтячку)

Як мені не сумувати?

Всі отрутохімікати

Постікали в мою воду,

Зіпсували чисту вроду.

Вже течу між болотами,

Заросла очеретами,

Зникла риба, навіть раки

Поховались, небораки.

Учень: Щоб до життя повернути річку,

Трудитись треба всім чимало,

Не лити бруд їдкий в водичку

І не кидати, що попало.

Розчистити дзвінкі джерельця

Навкруг дерева посадити,

Прийняти біль річки до серця…

Тепер вже треба це робити.

Зупинка 3.

Учитель: Куди річка несе наші крапельки? (до моря)

Та монстри почали ставити перепони на шляху крапельок. Щоб їх урятувати, слід розв'язати кросворд. Допоможіть діти:

Робота в групах.

Х	В	И	Л	Я
	О		І
	Д		Д
	А

1. По морю йде, йде, а до берега дійде і пропаде.

2. Не кінь, а біжить, не ліс, а шумить.

3. В огні не горить, у воді не тоне.

- Звільнені крапельки радісно потекли до моря. Вони наповнили його чистою водою.

Зупинка 4.

Учитель: А де найбільше води? (Глобус)

- В океані

- Які знаєте океани?

Та на дорозі став володар моря – Нептун.

- Ви отримаєте чарівні крапельки, якщо відгадаєте загадки.

• Восени народжуюсь, по весні вмираю,

Своїм тілом землю взимку зігріваю. (Сніг)

• В нас зимою білим цвітом

Сад зацвів, неначе літом. (Іній)

• Місяць бачив – не підняв,

Сонце бачило – підняло. (Роса)

• Зірка сніжно – біла на рукав мені злетіла,

Поки ніс її сюди, стала краплею води. (Сніжинка)

*З небокраю, з-за діброви

Вийшли краплі чорноброві.

Принесли водиці жбан,

Полили селянський лан. (Хмари)

Учитель: Куди ж далі потрапили крапельки?

Учень: В природі вода рухається ніби по колу.

КРУГООБІГ ВОДИ В ПРИРОДІ

Збирались краплинки

До купи в хмаринки,

Коли їх зібралось багато,

В хмаринці було тіснувато.

Тоді вже на землю бігцем

Неслися краплинки дощем.

Сонце світило потому…

Парами вертались додому.

Краплинки чисті, маленькі.

Хмарки білі, рідненькі…

Що далі? Хочете знати?

Треба спочатку читати

Крапельки піднімаються і утворюють хмарки. З хмарки крапелька потрапляє на землю.

Діти зрозуміли, що допомогу треба шукати у хмарки.

- Хмарко, хмарко, дай, будь-ласка, дощику!

- Хмарка: Заспівайте мені пісеньку!

Учні виконують закличку «Дощику, дощику».

Дощику теплий,

Дощику лапатий,

Годі тобі, дощику,

В чорній хмарі спати,

Бризни, срібний дощику

На баштан в долині,

Щоб великі виросли

Кавуни та дині.

Рясний дощ укрив все навкруги. Зазеленіла травка, квіти підняли свої голівки, суха земля утамувала спрагу.

- Учень: Нарешті,Чарівник допоможе нам направити крапельку у водопровід.

- Чарівник: Молодці! Ось, нарешті і задзюрчала весело вода в крані. Діти напоїли кішку, папугу, полили квіти, зігріли чай. А головне – вони вмили обличчя, помили руки після важкої подорожі. Тепер школярі зрозуміли, що вода – це велика цінність. Її треба берегти. Вона завжди поруч із нами: і в дощі, і в снігу, і в парі.

- Чуєте музику? (Звучить пісенька крапельки м/ф «Капітошка».)

- Так. Це наша маленька крапелька. Вона потекла далі. А нам залишила листа. Давай прочитаємо його. Але що це? Він зашифрований. Хто спритний? Спробуйте, прочитайте!(Команди отримують конверти, в яких зашифровані речення)

БЕЗ ДИВО НУТЬЗІВ'Я ТИКВІ,

БЕЗ ДИВО НЕ МОТЬЗЖУТЬ ДИЛЮ, РІЗВІ ТИЖИ.

ВСЕ ВЕЖИ ДАЄЖА ТИПИ,

ЖІМОЗБЕРЕ ПЛЮКРА ТИДІ

БЕЗ ДИВО – МАНЕ ТЯЖИТ

Після розшифровування утворюється текст:

Без води зів'януть квіти,

Без води не зможуть люди, звірі жити.

Все живе жадає пити,

Збережімо краплю, діти!

Без води нема життя.

Зупинка 5.

Учитель: Ми дійшли висновку, що без води – немає життя на землі. Без їжі людина може прожити близько 120 днів, а без води – 2-3 дні. Сама людина на 70% складається з води. А чи знаєте ви, що вода як жива істота має пам'ять. Реагує на наші слова, вчинки.

Дослід: У кожної команди є 3 склянки з водою. Якщо до води в склянці звертатися ніжно, говорити їй добрі слова, то вона надовго залишиться чистою. Коли звертаєшся до води грубо і говориш злі слова, то вона чорніє. (Діти чорною фарбою забруднюють воду) Якщо на склянку з водою взагалі не звертали уваги, то та ставала сірою і пліснявіла. (Діти додають трошечки чорної фарби і вода сіріє.

Висновок: вода реагує на добре і негативне ставлення до неї.

Учитель: Людино! Запам'ятай назавжди: символ життя на землі – вода!

Економ її і бережи – ми на Планеті не одні!

Учень: Давайте ж бо митись,

Купатись,

Пірнать, хлюпотать,

Полоскатись.

У ночвах, у мисці,

У ванні,

В струмку, у ставку,

В океані,

У річці і в бані,

Старі й молоді, -

Слава довічна воді!

Література

1. Красоткіна Н.Г. Виховні бесіди у початкових класах. – Тернопіль: Мандрівець, 2008. – 176 с.

2. Куріпта В.І. Сценарії позакласних заходів для 1-4 класів. – Х. Вид. група «Основа», 2006. – 368 с. – (Б-ка журн. «Початкове навчання»; Вип. 5)

3. Навчально-виховні заняття в групі продовженого дня / Упоряд. О.Л. Співак. – Х.: Ранок-НТ, 2007

4. Тарасенко Г.С. Позакласна виховна робота з молодшими школярами. – Х.: Вид. група «Основа». 2008. – 204 с.

Свято у 8 класі

Нумо, ДІВЧАТА!

Мета. Підвищувати відповідальність за особисте здоров'я, здоров'я родини; пропагувати і заохочувати до співпраці дітей та батьків; розвивати і зміцнювати в учнів почуття прекрасного в побуті, працьовитість, повагу до звичаїв і традицій рідного народу; виховувати повагу в особистих стосунках, почуття колективізму та взаємодопомоги.

Очікувані результати. Викликати позитивний емоційний настрій; виявити практичні знання, уміння та навички в певних життєвих ситуаціях; зміцнити взаємовідносини у колективі.

Місце проведення. Актова зала школи.

Інвентар. Дві ляльки, дитячий одяг, пелюшки, мука, 2 скалки, 2 склянки, кукурудзяні палички, 2 ватмани, фарби, ґудзики, тканина, голки та нитки для шиття, ручки, аркуші паперу.

В е д у ч а. Доброго дня вам, шановні гості, люди добрі! Раді вас у нас вітати, щастя та добра бажати! Сьогодні в нас свято "Нумо, дівчата!" .В ньому беруть участь найвродливіші, найчарівніші, найспритніші дівчата 8 класу Ясногірської ЗОШ І-ІІІ ст.

Але які ж змагання відбуваються без чесного, справедливого оцінювання журі. Прошу привітати їх оплесками (ведучий представляє журі).

Ведуча 1 Любі жіночки й дівчата,

Ми вітаєм Вас зі святом,

І в дарунок зичим Долю,

Вічних істин Божу Волю.

Ведуча 2 Вітаємо, любі, вас із весною!

                  Нехай і не є вона дуже рясною,
                  Але у душі вона майже прийшла
                  І посмішки щирі вам принесла!

Ведуча 1   Ці посмішки людям ви віддавайте,
                  До них частину душі додавайте,
                  І шарму жіночого трохи вкладайте,
                  Парфумів краплинами це поливайте,
                  Весело все у житті ви сприймайте -
                  І щирі вітання від нас ви приймайте!

Ведуча 2 З ледь відчутним весняним подихом приходить до нас чудове жіноче свято – 8 Березня. Цей день несе у світ ніжність і красу. Адже усе найдорожче, що є у нашому житті – щастя, радість, надія, кохання, пов’язане з жінкою.

Ведуча 1 Без вас, дорогі дівчатка та жінки, не було б стільки світла, любові і тепла. Ви наповнюєте будні яскравими фарбами, спонукаєте до шляхетних вчинків і добрих справ. (відео)

Ведуча 2 Жінка виступає берегинею роду, миру, злагоди і гармонії на рідній землі. Ми свідомі того, що без вашої підтримки, розуміння, ініціативності та творчої думки неможливі добрі переміни в нашому суспільному житті. Своєю плідною працею та силою духу ви звеличуєте батьківський край, примножуєте його успіхи і досягнення. Саме тому ми покладаємо великі сподівання на ваш значний внесок у створення благодатної атмосфери творення, в якій маємо всі працювати.

Ведуча 1. Розпочнемо ми наші змагання з обіцянки про дотримання правил під час проведення конкурсів. Увага! Учасники!

1. В тому, що не буде у вас заздрощів до перемога і досягнень суперника, присягайтеся! (Присягаємось!).

2.Що будете один до одного уважні і доброзичливі, присягайтеся! (Присягаємось!).

3.Що дотримуватиметесь норм етичної честі і без прирікань вислуховуватимете журі, присягайтеся! (Присягаємось!).

1-й конкурс — "Представлення".

В е д у ч а 2. Тож, розпочинаймо! Хай переможе спритніший! Я вірю у ваш успіх і оголошую 1-й конкурс -"Представлення". Конкурс оцінюється у 5 бала. Зараз капітани влучно представлять свої команди.

Кредо команди "Пролісок".

Будьмо здоровими!

Будьмо щасливими!

Будьмо розумними!

Будьмо красивими!

Кредо команди "Сонечко".

Здоров'я — це сила!

Краса - це клас!

Хай буде усе це у нас і у вас!

В е д у ч а 1. Молодці, дякуємо! Давайте поаплодуємо. Прошу наше вельмишановне журі оцінити 1-й конкурс.

2-й конкурс — "Принцеса». Уявіть, що вас запросили на царський бенкет. Там на столах були виставлені різні частування, але все на букву "К". Протягом 5 хвилин кожна команда на листках паперу записує можливі страви на дану букву.

Скільки перераховано страв - стільки й балів отримує кожна команда.

В е д у ч а 2 . Напевне, ви вже з назв команд зрозуміли, що в них весняний настрій. Скажіть, а без чого ми не уявляємо весняного свята? (Без гарного вбрання та зачіски, а ще без гарного настрою). Отже, наш наступний 3 конкурс називатиметься «Краса»

Завдання.

3-й конкурс "Краса» Конкурс на кращий костюм, в ході якого треба не просто показати, а й дати відповідні коментарі.

З кожної команди обирається по одній учасниці. Завдання: за певний час зробити зачіску іншій дівчині з команди за допомогою підручних інструментів. Оцінюється швидкість, акуратність, творчість.

style="font-family: "times new roman" , "serif"; font-size: 12.0pt;">

Максимальна кількість балів - 10.

-indent: 35.45pt;"> 4-й конкурс — "Нагодуй діток".

В е д у ч а 1. Поплескаємо нашим учасницям, молодці!

Перед будь-яким святом українські господині, звичайно ж, намагалися причепурити оселю. У гарної господині кажуть, "у хаті, як у віночку". Але ж у кожній оселі є маленькі дітки, які часто завдають батькам клопоту. Завдання у вас зараз не легке. Потрібно нагодувати так дитину, щоб вона швидко поїла і не забруднила підлогу.

З кожної команди потрібно по два учасники, одному закриваємо очі і хто з закритими очима, той кормить другого учасника.

Конкурс оцінюється у 3 бали.

( АБО конкурс Попелюшка. Капітани команд повинні на швидкість розсортувати невелику суміш круп: гречки, рису та перлової. )

5-й конкурс — — "Намалюй картину".

В е д у ч а 2. Цей конкурс виявить їхній творчий хист учасників до малювання.

Завдання. Потрібно намалювати картину за допомогою пальців рук. На весь художній витвір — 5 хв. Конкурс оцінюється у 3 бали.

6-й конкурс — "Приший ґудзик".

В е д у ч а 1. А зараз подивимось як наші учасники вміють пришивати ґудзики.

Завдання. Потрібно швидко пришивати ґудзики.

Конкурс оцінюється у 3 бали.

7-й конкурс — "Вітальна листівка".

В е д у ч а 2. Цей конкурс виявить їхній творчий хист учасників.

Завдання. Потрібно зробити вітальну листівку, використовуючи техніку колажу. Колаж (від фр. соііег — склеювати) — технічний прийом в образотворчому мистецтві, який ґрунтується на введені у твір різних за фактурою та кольором предметів: шматків газет, афіш, шпалер тощо. Але ще не головне, хоча і важливе завдання. Потрібно ще і гарними словами привітати один одного. За українськими традиціями ми любимо вітати один одного найщирішими побажаннями. Тому, команди, обміняйтеся своїми вітальними. Конкурс оцінюється у 10 балів.

Конкурс 8-й.

В е д у ч а 1: Всі хочуть бути красивими, добрими. Легко і щасливо живуть ті, хто вважає себе самими чарівними і привабливими. Запрошується по одній людині від команди, які повинні нас переконати, що вона і є краща з найкращих. Кожна дівчинка сідає перед дзеркалом (всі одночасно, але один до одного спиною) і починає переконувати себе і всіх, що вона найкрасивіша, найдобріша і т. д. Обов'язкова умова конкурсу - не можна сміятися, не можна повторювати одні й ті самі висловлювання. Виграє та дівчинка, яка виконає всі ці умови.

Кількість балів - 5.

В е д у ч а 2: Конкурс №9 знавців-ерудитів.

Бере участь вся команда. Задається питання, відповідь має прозвучати через 1 хвилину. Отримує бал та команда, яка першою дасть правильну відповідь.

Ерудит.

Командам задаються питання. За кожну правильну відповідь зараховується 1 бал.

1. Чому білизна висихає навіть у морозний день на вулиці? (Випаровування відбувається при будь-якій температурі.

Яка сила прискорює зношування чобіт? (Сила тертя).
Що охолоджується швидше: чай чи жирний суп? (Чай, у супі жир утримує тепло)
Чому у закритій каструлі вода закипає швидше, ніж у відкритій? (Менше випаровування)
Чому гострим ножем легше різати? (Більший тиск)
Чому іржавою голкою важче шити? (Через більшу силу тертя)
Чому глина і тісто при нагріванні твердіють, а не розм’якшуються? (Відбувається випаровування вологи)
Яка країна славиться своїми сирами та годинниками? (Швейцарія)
Яку тварину не будуть їсти в Індії і чому) (Корову, бо її вважають священною твариною)

В е д у ч а 2 Шановні учасники і гості! Ось і підійшло до кінця свято "Нумо, дівчата", де ми мали змогу ще раз переконатися, наскільки спритні, кмітливі, граційні й красиві наші дівчата, наші учні. . Давайте, шановні гості, оплесками подякуємо їм за старанність. Церемонія нагородження.

В е д у ч а 1 Шановні вчителі! Любі дівчата!

В е д у ч а 2 Зі святом 8 березня вас!

В е д у ч а 1 Прийміть наші вітання. Щастя вам, радості, мирного неба, здоров'я і довголіття.

Ведучий 2 З роси, з води – на добру сотню літ,

Людського щастя, благ людських по вінця!

Здоров’я шлем міцного, як граніт!

Хай щастить!

Ведучий 1 Щоб теплих весен сонячні промінця

Будили в серці ніжні почуття.

Щоб не торкалась скронь зими пороша.

Щоб залишались ви на все життя

Такі, як є – вродливі і хороші!

Ведучий 2. До нових зустрічей.

Лунає пісняhttps://drive.google.com/file/d/1AjNvSh0dUjoNDzLWok0_oa5TngU9UfWT/view?usp=sharing

«БЕЗСМЕРТНА СИЛА ЛЮДСЬКОГО ДУХУ» ДЕНЬ ПАМ ЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОКОСТУ

Пам'ятай!

Життя є дар, великий дар.

І той, хто його не цінує,

Цього дарунка не заслуговує .

(Леопарда да Вінчі)

Мета виховного заходу:
• познайомити учнів з темою Голокост, як одним із прикладів жорстокого ставлення фашистів до людей;
• розкрити зміст подій, пов'язаний з трагедією в Бабиному яру,
• продовжувати формувати основу культури міжнаціональних відносин у суспільстві,
• виховувати почуття гуманності та сприяти формуванню толерантності у міжнаціональних відносинах,
• виховувати гордість за тих співвітчизників, які віддали своє життя заради інших,
• учити співчувати, співпереживати та допомагати ближньому.
Дидактична цінність: використання даного матеріалу на уроках з історії рідного краю, історії України, виховних годинах .
Обладнання : відеозапис «Бабин Яр», плакати, фотографії, відєо Муслім Магомаєв "Бухенвальдский Набат",пісня Александра Розенбаума «Долгая Дорога Лета»

Народ єврейський! Славний!

Не втішать тебе я хочу.

Кожен хай тут слуха:

в цей час, коли синам твоїм вмирать

прийшлося від фашистського обуха,

Я хочу силу, силу оспівать,

безсмертну силу твого духа.

Звучить запис пісні «Бухенвальдський набат». (В цей час запалюється свічка) .
Зникають покоління, які пережили страхіття масових знищень, жахливу трагедію людства - Голокост. Поволі відходить страх… Пам’ять поступово заспокоюється… Натомість виникає переживання, що невдовзі все це стане «історією», тобто перестане бути безпрецедентним актом знищення мільйонів невинних людей. Ми маємо зробити все, щоб молодь знала, пам’ятала ці страшні сторінки людства, щоб діти ніколи не стали жертвами, катами чи байдужими спостерігачами .
Голокост” у перекладі з давньогрецької означає “цілоспалення", “знищення вогнем”, “жертвоприношення”. Уже в середині 20 сторіччя слово «голокост» вживали в пресі щодо хвилі терору проти єврейського населення Європи початого Адольфом Гітлером. Із середини 50-х років 20 сторіччя слово "Голокост" загальновживане стосовно політики винищення нацистами під час Другої Світової Війни євреїв та інших народів Європи.
Німеччина зазнала поразки у першій світовій війні.
Економічна криза 20-х років і жахливі економічні втрати, понесені в ході війни, призвели до обвальної інфляції. Більшість населення жило в постійному страху скотитися у болото убогості.
Націоналістичні партії звинувачували в усьому демократичні реформи, угоди, а головне євреїв, які, як вважали ці партії, хочуть перетворити всіх німців на своїх рабів, в вимиранні німецької нації.
Найбільшою партією нацистів була Націонал-соціалістична партія Німеччини, очолювана Адольфом Гітлером. Вона обіцяла повернути Німеччині колишню славу, встановити в країні порядок і дати німцям роботу і хліб.
Головним, на думку нацистів, що повинно об'єднувати людей, це їхня раса. Раса істинних арійців - це еліта, вона покликана керувати нижчими расами. Була поставлена мета - підпорядкувати собі всі народи, а тільки один народ - євреїв, знищити повністю, включаючи дітей.
У 1939 році німецька армія окупувала Польщу, розв'язавши тим самим Другу світову війну. Легкі перемоги на початку війни дала Гітлеру можливість втілити свої задуми в життя. Він почав знищення єврейського народу, в основному вихідців з Польщі, де проживала найбільш значна частина європейського єврейства.
Для виконання цього плану євреї були зігнані в «ґетто» - житлові зони,куди нацистами насильно зганялися євреї для компактного мешкання., були організовані трудові, концентраційні табори і табори знищення, в які доставлялися євреї . Нездатних трудитися вбивали відразу, решта була приречена на смерть від голоду і хвороб.
Поки гітлерівців супроводжував успіх вони хотіли завершити геноцид і для цього було створено концентраційні табори. Серед них Освенцім, Собібор, Маутга́узен та Бухенва́льд .
ОСВЕНЦІМ
Освенцім – комплекс німецьких концтаборів: Освенцім, Освенцім-Бжезінка
Аушвіц-Біркенау, що розташовувався в 1940-1945 рр.. на півдні Польщі, біля міста Освенцім, в 60 км на захід від Кракова поєднував у собі три табори: тюремний табір, табір для знищення і табір для використання рабської праці.
Старих і жінок з дітьми відправляли в "душогубку" відразу, буквально через кілька годин. Здорових чоловіків і жінок посилали працювати в майстерні та на фабрики, спеціально побудовані при таборі. Деяких ув'язнених примушували обслуговувати сам "виробничий цикл" знищення.
У цьому і інших таборах проводилися жахливі, що часто приводили до смертельного результату, експерименти, як в області традиційної медицини, так і з метою відпрацювання найбільш ефективних методів масової стерилізації "расово неповноцінних" груп. У якості "піддослідних" вважали за краще використовувати жінок і дітей.
Близько 1,5 мільйона людей 28 народностей загинуло в цьому таборі.
Собібор
Цей табір був побудований в березні 1942 року з єдиною метою:
якомога швидше знищити максимально можливу кількість людей.
У Собібор прямували ешелони євреїв з Східної Польщі, Радянського Союзу, Австрії, Голландії, Бельгії та Франції .
В'язнів роздягали в бараці, або у дворі. Їх одяг, їстівні припаси і цінності сортували і відправляли на склади. У жінок відрізали волосся, яке теж надходило на склад.
Голих людей по вузькому обгородженого проходу заганяли в п'ять газових камер із загальною "пропускною потужністю" до 500 чоловік, а трупи потім спалювали у відкритій печі крематорію, або скидали в загальну могилу.
Маутга́узен
Маутга́узен) — німецький концтабір біля міста Маутгаузен (Австрія) в 1938—1945 роках був одним з найстрашніших концтаборів.
На території табору був барак, оточений кам'яною стіною, що називався «Блоком смерті» і який використовувався, як тренувальний табір для підготовки елітних відділів СС. В'язні виконували роль «м'яса» для побиття та знущань. У будь-який час в барак міг увірватися відділ «учнів» і забити скільки завгідно людей. Кожен день в таборі гинуло більше десяти осіб. Якщо «норма» не виконувалася, це означало, що наступного дня очікуються ще більші звірства.
В'язнями Маутгаузена було близько 335 тисяч осіб; страчено понад 122 тисяч чоловік (понад 32 тисячі — радянських громадян; серед них генерал Д. М. Карбишев)
Кілька тіл в'язнів у концентраційному таборі Маутхаузен-Гузен, Австрія. В'язнів змушували працювати на каменоломні, поки вони не ставали занадто слабкі, тоді їх вбивали.
Бухенва́льд
Бухенва́льд — нацистський концентраційний табір, заснований гітлерівцями влітку 1937 року, діяв 8 років, до 1945 року. Бухенвальд не був табором смерті. Тут не було газових камер. Проте у таборі смерті загинуло близько 50 000 невинних людей — переважно євреїв та політичних в'язнів, серед яких радянські (українські включно) військовополонені, цигани. Їх вбивали камінням, різками, топили в гною, кастрували, нівечили, морили голодом.
Деяких людей навмисне заражали вірусами задля медичних експериментів. Дружина командувача табору Ільзе Кохвідома тим, що мала абажури та рукавички, виготовлені з людської шкіри. Для цього відбиралися вязні, котрі мали викарбовані на своїй шкірі найбільш мистецькі татуювання — їх затримували та вбивали уколами. Дорога концтабором була закривавлена, адже ніхто не ходив спокійно – потрібно було лише бігти. Вздовж дороги стояли есесівці, які били та натравлювали на в’язнів собак. Зупинився, спіткнувся чи допоміг іншому – смерть.
Масові вбивства були для фашистів своєрідною розвагою. Наприклад, полюбляли есесівці влаштовувати своєрідні медичні огляди. Людей зганяли на околицю табору, а потім по одному викликали до «лікаря», який розпитував про скарги на здоров’я. Потім жертву ставили до стіни, начебто для того, щоб виміряти зріст, а вже за кілька секунд вбивали пострілом у потилицю. За офіційними даними у Бухенвальді загинуло 8483 радянських військовополонених.
Коли американське військо звільнило табір у 1945 році, стало ясно, що в жахливих умовах перебувало 20 000 в'язнів.
У 1933 – 1945 роках війська фашистської Німеччини знищили близько 6 млн. людей тільки за приналежність до єврейської нації. Така цифра зафіксована у вироках Нюрнберзького трибуналу.
Однак точних цифр немає, й навряд чи вони коли-небудь з’явиться, адже до кінця Другої світової війни нацисти знищували табори смерті та поховання. До того ж часто єврейські громади знищувалися цілком, і не залишалося рідних, близьких, друзів, які могли б розповісти про їхню смерть.
Символом трагедії Голокосту та нацистських злочинів в Україні є Бабин Яр (м. Київ) - могила десятків тисяч євреїв, а також українських патріотів, військовополонених, циган та інших громадян.
Это – жизнь. И мало в ней святого.
И у ЗЛА – прописки нет в аду.
Бабий Яр. Теперь два этих слова
Навсегда стоят в одном ряду.
В списке, где Освенцим и Треблинка,
Бухенвальд, Дахау, Равенсбрюк.
Собибор, Майданек… Не заминка, -
Времени на всех не хватит, друг.
В Бабьем Яре спорит с тишиною
Надпись из давидова псалма:
«Боль моя всегда передо мною».
Это голос сердца – не ума.
Это искра Ветхого Завета.
В ней спрессован всех времён пожар.
Вы, живые, помните об этом,
Чтоб не повторился Бабий Яр.
Що ж то за місце таке страшне, яка історія його виникнення?
Бабин Яр — урочище на північно-західній околиці Києва.. Перша згадка — у 1401, коли володарка цієї землі жінка-шинкарка («баба») продала її Домініканському монастирю. У 15 — 17 ст. згадується також як урочище Бісова баба, Шалена баба.
У 1935 році Товариство сприяння обороні, авіаційному і хімічному будівництву (Тсоавіахім) вирішило побудувати в Бабиному яру стадіон для проведення показових всеармійські стрілецьких змагань. Для скорочення термінів будівництва був задіяний спосіб переміщення ґрунту за допомогою спрямованих вибухів.
У результаті замість схилу гори утворилася рівний майданчик, обгороджений, з одного боку уступом (результат вибухів) - крутою стіною, заввишки від 12-ти до 17-ти метрів і довжиною до ста метрів, а з інших сторін - яром. До стадіону вів вузький пологий спуск . Як зазначив керівник будівництва стадіону: "Бабин яр за своїми природними умовами - прекрасне природне стрільбище".
На жаль, його слова стали пророчими.
Під час Великої Вітчизняної війни окупанти, які захопили Київ 19 вересня 1941, використовували Бабин Яр для проведення масових розстрілів.
24 вересня на Хрещатику НКВД підірвало два будинки, де влаштувалися представники окупаційної адміністрації. Вибухи і пожежі влаштовувалися і в наступні дні, було зруйновано близько 940 великих будівель. Нацисти розцінили це як привід для ліквідації єврейського населення.
Чверть жителів міста становили євреї. За переписом населення 1939 р. у Києві проживало 846,7 тисячі жителів, зокрема українців — 53,2%, євреїв – 25,5%, росіян - 16,5%.
26 вересня 1941 року зондеркоманда захопила дев'ять провідних рабинів Києва і наказала їм звернутися до населення: "Після санобробки всі євреї і їхні діти, як елітна нація, будуть переправлені в безпечні місця ..."
Близько двох тисяч оголошень українською, російською та німецькою мовами з’явилось на вулицях Києва 28 вересня 1941 р. Підпису не було. Пояснень також.
Мешканці міста могли отримати інформацію тільки з тексту: «Взяти з собою документи, гроші, коштовності, а також теплу білизну та інше». «Будуть кудись перевозити», - вважали всі. «Хто не підпорядкується цьому розпорядженню, буде розстріляний».
Отже «хто підпорядкується, розстріляний не буде», думали євреї Києва.
І люди пішли…
З раннього ранку 29 вересня 1941 р. через усе місто йшли десятки тисяч євреїв. Люди несли валізи й вузли, везли хворих і літніх родичів. Родичі й друзі проводжали їх, не підозрюючи про майбутню трагедію.
В кінці вулиці створили пропускний пункт, все що за ним відбувалося було невидимо з боку. По черзі туди відводили по 30-40 чоловік, де у них відбирали речі і примушували роздягатися. Після цього поліцаї за допомогою палиць заганяли людей до краю яру глибиною 20-25 метрів. На протилежному краю розташовувався кулеметник. Постріли спеціально заглушалися музикою і шумом літака, що кружляли над яром. Після того як рів заповнювався 2-3 шарами трупів, зверху їх засипали землею.
Владико світла, доброти і правди,
Звідси, з небес, на землю нашу стань.
Тут людська кров, пролита без пощади,
Горить в могилі, як незгасна грань.
Утіш плачі і зойки в тьмі глибокій,
Серця розбиті ласкою вгорни;
Даруй святому праху вічний спокій,
Благословенні, непробудні сни.
Ми тут лежимо в піску та глеї,
На всі сторони світу простерті
Євреї, євреї, євреї,
Діди, матері, немовлята.
Господи, дай нам відпочити
Від смерті,
Сторож Лук'янівського кладовища Сергій Іванович Луценко, колишній очевидець страшного злочину, розповідав: «Століттями ховали на Лук'янівці мерців, але прокляті фашисти за один тиждень поховали в Бабиному Яру стільки, що й на трьох кладовищах не вкладеш ... Зі сторожки на кладовищі було добре видно, як людей роздягали догола, як з автоматів і кулеметів розстрілювали поставлених над прірвою, як хапали дітей за ніжки, піднімали і кидали живими в яр ».
Господи, за що нам ця спокута —
Куля гітлерівська гостра й люта!
А за що загнали разом з нами
Непорочних діточок до ями?
Згасла в небі наша мить остання,
Та не згасли стогони й волання.
Наші скарги, голоси засмути —
Доки світу й сонця — буде чути!
Подальші розстріли євреїв відбулися 1, 2, 8 і 11 жовтня 1941, за цей час було розстріляно близько 17 00 євреїв.
Масові розстріли у Бабиному Яру та розташованому поруч із ним Сирецькому концтаборі проводилися і пізніше, аж до звільнення Києва від окупації. Зокрема, 10 січня 1942 року було страчено близько 100 матросів і командирів Дніпровського загону Пінської військової флотилії, а 18 лютого 1943 року — трьох футболістів київського «Динамо»: Миколу Трусевича, Івана Кузьменка та Олексія Клименка (за деякими даними частина з футболістів були співробітниками НКВД, що і стало причиною розстрілу. У 1941—1943 роках у Бабиному Яру розстріляно 621 члена ОУН, серед них і відома українська поетеса Олена Теліга разом із чоловіком.
Відступаючи з Києва і намагаючись приховати сліди своїх злодіянь, нацисти в серпні - вересні 1943 вирили і спалили на відкритих «печах» безліч трупів, кістки перемелювалися на спеціально привезених з Німеччини машинах, попіл був розсипаний по всьому Бабиному Яру.
У різних публікаціях даються різні цифри загальної кількості знищених у Бабиному Ярі — приблизно від 70 тисяч до 200 тисяч осіб. У 1946 році на Нюрнберзькому процесі наводилася оцінка близько 100 тисяч осіб, згідно з висновками спеціальної державної комісії для розслідування нацистських злочинів під час окупації Києва.
Звичайний яр, брудний і неохайний,
Тремтливі віти двох блідих осик.
Ні, це не тиша... Незгасимий крик.
Блищить на мокрій ткані крутоярів
Розбите скло старечих окулярів
І дотліває кинутий набік
Скривлений дитячий черевик.
Могильний вітер з тих ярів повіяв,
Чад смертних вогнищ, пил дрімучих згар.
Дивися Київ, гнівнолиций Київ,
Як полум'ям метався Бабин Яр.
За пломінь цей не може буть покути.
За погар цей нема ще міри мсти.
Будь проклят той, хто зважиться забути!
Будь проклят той, хто скаже нам: прости!
Свої "Бабині Яри" є практично в кожній з окупованих нацистами областей України. Масові розстріли були далеко не єдиним методом знищення радянських євреїв. Уже в перші тижні війни людей заживо спалювали в Галичині й інших областях Західної України. Окупанти застосовували найжорстокіші способи знищення людей, особливо маленьких дітей. Нацисти кидали їх живими в могилу, підкидали в повітря й ловили на багнети, роздирали, змазували губи отрутою. Євреїв топили в річках, болотах, колодязях, кидали в стовбур шахт, замуровували живими, розпилювали на частини.
У Харкові в грудні 1941 р. був уперше випробуваний і потім успішно застосований фургон-"душогубка", у якому людей убивали вихлопними газами автомобілів . Протягом листопада-грудня понад 1000 євреїв були розстріляні в якості заручників.
Масові страти євреїв пройшли також у Дніпропетровську, де було розстріляно 10.000 - 12.000 людей.
Майже всіх 18.000 євреїв Дніпропетровської області було знищено до лютого 1942р.
У Донецькій області близько 12.000 євреїв було розстріляно з жовтня 1941 р. по січень 1942 р. Для вбивств були використані занедбані шахти, зокрема в Горлівці.
Особливістю знищення 8500 євреїв Запорізької області стало вбивство восени 1942 р. у Мелітополі приблизно 3000 дітей від змішаних шлюбів.
8 жовтня 1941 р. німецько-фашистські мерзотники оголосили реєстрацію єврейського населення м. Мелітополя. Зігнавши 1800 єврейських родин біля Бердянського мосту, там усіх розстріляли. У висадженого млина орда п'яних автоматників змусила 3000 жінок, дітей і старих лягти в протитанковий рів обличчям вниз, потім їх усіх розстріляли.
А день осенний прозрачен,
медлителен, вечен.
Толпы текут – темные на свету.
Тихо дрожит тополей последние свечи,
И в воздухе:
- Где мы? Куда нас ведут?
- Куда нас ведут? Куда нас ведут
- Куда? – вопрошают глаза
в последней мольбе.
И процессия длинная и безысходная
Идет на похороны к себе…
Через жахи гетто і нацистських таборів смерті пройшли безліч чоловіків, жінок і дітей, яким, проте, вдалося вижити. Всі вони хочуть донести до кожного з нас найважливішу думку - думку про тріумф людського духу . Люди, які пережили Голокост, будуть з нами не вічно. Але пам'ять про те, що вони пережили, повинна залишатися з нами.
27 січня 2005 році спеціальною резолюцією ООН був заснований Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту на честь звільнила в’язнів концтабору Освенцим (Аушвіц-Біркенау) радянською армією.
За рішенням Кнесету в 1953 році, коли на честь вшанування пам`яті жертв і героїв Голокосту був заснований ізраїльський Інститут Катастрофи і героїзму Яд Вашем . Людей, які були готові на самопожертву заради іншого, стали називати Праведниками народів світу. Присвоєння звання Праведник світу виражає собою прагнення єврейського народу віддати шану іншим національностям, які, ризикуючи своїм життям, рятували євреїв під час фашистської навали. Визнані Праведником світу отримують медаль і Почесну грамоту, а їх імена увічнюють в Яд Вашем на Горі Пам`яті в Єрусалимі.
На підставі Закону Держави Ізраїль про Пам’ять Катастрофи (1951 р.) високе звання "Праведник народів світу" отримали 23788 чоловік (за даними «Яд Вашем» на 01.01.2011), вихідці з 45 країн світу; серед них – християни і мусульмани, віруючі і атеїсти, чоловіки і жінки, люди всіх професій та різного віку, освічені та неграмотні, багаті та бідні. Єдине, що їх об’єднувало, це людяність і мужність, прагнення в жорстоких умовах фашистського терору зберегти найкращі моральні якості людини. Найбільше Праведників, які ризикували власним життям заради рятування інших, є у Польщі – 6266, Голландії – 5108, Франції – 3331 та Україні – 2363 особи.
Серед українців – Праведників народів світу чільне місце займає протоієрей Олексій Глаголєв (1900-1972), який рятував у себе в будинку єврейську родину Міркіних.
Митрополит української греко-католицької церкви Андрей Шептицький, який ризикуючи власним життям, перебуваючи під суворим наглядом поліції теж переховував євреїв у власній резиденції та греко-католицьких монастирях. Він писав листи до Гітлера, Папи Римського, у яких просив припинити розстріли євреїв. Перший наважився звинуватити Гітлера у масових вбивствах мирного населення. Особисто Андрей Шептицький врятував 400 чоловік. У 1973 році у Тель-Авів на знак вдячності йому було встановлено пам’ятник.
Понад 2200 українців є Праведниками світу, їхні імена викарбувані на Стіні честі у Єрусалимі.
Пам'ять про людей, які рятували світ, обов'язково мусить залишитись для наступних поколінь. Тоді на Землі не переведуться люди, які у разі потреби зможуть врятувати світ...
Допоки жива людська пам'ять, трагедію Голокосту слід згадувати із соромом і жахом. Людство мусить не забувати про мільйони ні в чому неповинних євреїв і представників інших меншин, про чоловіків, жінок і дітей, яких було знищено варварськими методами, і віддавати їм належну шану. В ті часи понад півтора мільйона українських євреїв було знищено нацистами . Було втрачено сотні єврейських громад, які упродовж століть збагачували національне життя України. Нікому не може бути дозволено применшувати кількість жертв Голокосту.
Пройдуть роки, але ніколи не забудуться криваві злочини нацистського «нового порядку»: страхіття гітлерівських концтаборів, масових розстрілів, душогубок, убивств.
Якби фашисти не були розбиті
Могутнім залпом наших батарей,
Чи міг би залишитися на світі
Незнищеним хоча б один єврей?
То в кожнім іудейськім поколінні
Нехай звучить молитва на устах
Про тих, які зуміли у Берлін
Повергнути знеславлений рейхстаг
Людство не повинно забувати, що нацистські табори смерті починалися з ненависті, забобонів й антисемітизму. А пам'ятаючи про витоки зла, завжди протистояти спробам розпалити ненависть і міжнаціональну ворожнечу. Пам'ять про Голокост необхідна нам, щоб наші діти ніколи не були жертвами або байдужими спостерігачами проявів ворожнечі. Тепер, коли Голокост відходить у минуле, нинішнє покоління має продовжити естафету пам'яті, відстоювати гідність людини і докладати зусиль до недопущення ґеноцидів і злочинів проти людяності.
Голокост нам треба пам’ятати,
Адже пам'ять – то є наша совість.
Помилок таких не допускати,
Не писати геноциду повість.
Процвітай і слався, Україно мила!
Кращого життя ти, вірю, гідна,
В об’єднанні й мирі наша сила!
А вона нам зараз так потрібна!
Для багатьох народів незалежна Україна стала батьківщиною. Мир і злагода — це головне, що нам потрібно сьогодні. Пам'ятаючи про трагедію минулої війни, ми з надією дивимося в майбутнє і віримо в нашу державу.
Народе, що дав геніїв великих,
Народе, що несеш із світових глибин
Високий чесний дух серед обмовин диких,
Низький тобі уклін!
Нас хліб живив один, одні поїли води,
Ділили, як брати, ми радість і печаль.
І нам за землю цю, за цвіт її свободи
Життя віддать не жаль.
Нас не зломить повік, бо ми не поодинці,
А попліч ідемо крізь темряву негод...
Не умирать, а жить, євреї, українці!
Нехай живе народ!
(Звучить 13 симфонія Д. Шостаковича «Бабин Яр») .

https://drive.google.com/file/d/1AjNvSh0dUjoNDzLWok0_oa5TngU9UfWT/view?usp=sharing

Блог вчителя трудового навчання та основ здоров' я

ТЕХНОЛОГІЇ 5 клас

Виховні заходи

10 грудня – Міжнародний День захисту прав людини

«В МАЙБУТНЄ – ЗДОРОВИМИ!» ГОДИНА СПІЛКУВАННЯ

Сценарій свята до Дня збройних сил України

ТЕМА ПЕРШОГО УРОКУ В НОВОМУ 2018-2019 НАВЧАЛЬНОМУ РОЦІ

РЕКОМЕНДОВАНІ ТЕМИ

ПРО ЩО РОЗПОВІСТИ?

ЯК ПРОВЕСТИ УРОК

Немає коментарів:

Дописати коментар